Методика навчання математики. Математика в школі як навчальний предмет. Діяльнісний підхід у навчанні математики

Розділ І

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ. МАТЕМАТИКА В ШКОЛІ ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ

     1.1 Методика навчання математики як наука і як навчальна дисципліна в університеті.

Методика навчання математики - це наука про математику як навчальний предмет і закономірності процесу навчання математики учнів різних вікових груп. Завдання методики математики - відповісти на чотири основні запитання.

     1. Навіщо навчати математики? (Мета навчання математики.)

     2. Що треба вивчати? (Зміст навчання.)

     3. Як треба навчати математики? (Методи, організаційні форми і засоби навчання математики.)

     4. Як розвивати і виховувати учнів у процесі навчання математики?

     Методика математики належить до циклу педагогічних наук. Вона спирається на математику як науку, відбираючи з неї і піддаючи дидактичній обробці зміст навчального матеріалу, на педагогіку, психологію, логіку, філософію, кібернетику як загальну теорію управління і на узагальнений педагогічний досвід роботи вчителів.

     Методика математики в університеті - це навчальна дисципліна, яка має забезпечувати засвоєння студентами основ методики математики як науки, змісту й особливостей шкільних програм, підручників для різних типів шкіл, можливостей використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі; формувати і розвивати професійні якості й особистість майбутнього вчителя, здатного в умовах ринкової економіки сприяти свідомому і міцному засвоєнню учнями системи математичних знань, навичок і умінь, потрібних у повсякденному житті й трудовій діяльності кожному членові суспільства, достатніх для вивчення суміжних дисциплін і здійснення безперервної освіти; формувати через предмет математики в загальноосвітній школі, середньому професійно-технічному училищі всебічно розвинену, соціальне зрілу і творчо активну особистість.

     За структурою методика математики як навчальна дисципліна складається з двох частин.

     І. Загальна методика математики, яка розглядає загальні питання, що становлять теоретичні й організаційні основи процесу навчання математики.

     II. Спеціальна методика математики, предметом якої є методика вивчення окремих розділів і тем шкільного курсу математики.

     Поява перших шкільних підручників ознаменувала народження шкільних курсів математики і методики навчання математики, які набули дальшого розвитку.

     Автором першого відомого в історії підручника з математики «Арифметика сиречь наука числительная» (1703 р.) був російський математик Л. П. Магніцький (1669-1739).

     Значний вплив на розвиток шкільної арифметики і алгебри в усьому світі мали підручники з арифметики й алгебри Л. Ейлера (1707-1783), видані вперше в Петербурзі (1740, 1768-1769).

     У XVIII ст. шкільний курс математики вже сформувався у вигляді чотирьох самостійних предметів (арифметика, алгебра, геометрія і тригонометрія) і проіснував у такому складі до 60-х рр.  XX ст.

     У другій половині XVIII - на початку XIX ст. великий вплив на розвиток шкільного курсу математики і методики його навчання справила діяльність члена Петербурзької академії наук С. О. Гур'єва (1764-1813) та його сина П. С. Гур'єва (1807-1884).

     У XIX ст. до становлення методики викладання арифметики чимало зусиль доклали В. А. Євтушевський (1836-1888), О. І. Гольденберг (1837-1902), С. І. Шохор-Троцький (1853-1923). Останній розробив метод доцільних задач, що не втратив значення і сьогодні.

     У становлення шкільного курсу геометрії значний внесок зробили А.Ю.Давидов (1823-1886), А. Н. Острогорський (1840-1907), В. А. Латишев (1850-1912). Основи методики алгебри, алгебри і початків аналізу закладено в працях О. М. Страннолюбського (1839-1903), В. П. Єрмакова (1845-1922), В. П. Шереметєвського, М. Г. Попруженка (1854-1916), К. Ф. Лебединцева (1878-1925).

     Найпоширенішими в дореволюційній і радянській школі були підручники з арифметики, алгебри і геометрії А, П. Кисельова (1852-1940), які неодноразово перевидавалися.

Із зарубіжних методистів-математиків назвемо Ф. Клейна (1849-1925), який очолив на початку XX ст. рух за першу реформу шкільної математичної освіти.

     В Україні над проблемами методики математики плідно працювали К. Ф. Лебединцев, О. М. Астряб (1879-1962), К. М. Щербина (1864-1946) та інші.

     Великий вплив на розвиток математичної освіти справили І і II Всеросійські з'їзди викладачів математики (1912, 1914-х рр.) і всесвітній рух за нову реформу шкільної математичної освіти, другий період якого розпочався в 50-ті рр. XX ст. і триває нині.