Підтримка розвитку малого бізнесу в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ I  МАЛИЙ БІЗНЕС В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ

                  ЙОГО РОЗВИТКУ

1.1.  Поняття малого бізнесу і його слабкі та сильні сторони……………

1.2.  Роль малого бізнесу в Україні та провідних країнах світу……..…….

1.3.  Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні………………………..

РОЗДІЛ II ПРОГРАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ

2.1.     Програми підтримки розвитку малого бізнесу в провідних країнах                                                        світу……………………………………………………

 2.2.     Програми державної підтримки малого бізнесу в Україні….……...

 2.3.     Недоліки програм підтримки малого бізнесу в Україні.……………

РОЗДІЛ III ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ МАЛОГО  

                    БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПРОГРАМ ЙОГО

                    ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ

 3.1.    

 3.2.     

 3.3.   

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

ВСТУП

Підприємництво - це ведучий сектор ринкової економіки, який забезпечує ринок  товарами та послугами, сприяє здоровій конкуренції, створює новій прошарок-підприємець-власник. Воно базується на самостійній, ініціативній, систематичній, на власний ризик діяльності, пропорційно виробництву продукції, надання послуг і займанню торгівлею та має за ціль отримання прибутку.

В Україні існують спеціалізовані джерела підтримки малих підприємств – це державна фінансова допомога і міжнародна донорська допомога.

 Державна фінансова допомога реалізується допомогою Українського фонду підтримки підприємництва. Але цей фонд не став дійовим інструментом реалізації державної програми підтримки бізнесу, так як формується з тих самих обмежених інвестиційних джерел, які в державі відсутні.

Підвищення ролі і значення малих підприємств в економіці України висунули нові вимоги до формування відповідної ринкової інфраструктури, тому державні органи повинні більше приділяти уваги формуванню її основних елементів і розробці належної законодавчої бази. Реалізація цих заходів надасть нашим підприємцям значні можливості для самореалізації. Тим самим підприємництво може досягти підвищення своїх показників до рівня розвинутих країн.

На сьогодні основними перешкодами для розвитку малого бізнесу в Україні є відсутність дієвих інструментів механізму його державної підтримки, таких як: недосконалість законодавства; недостатнє наукове обґрунтування методичної бази щодо формування, впровадження та реалізації державних програм; нестача фінансового забезпечення реалізації заходів програм; нерозвиненість фінансово-кредитного механізму та інфраструктури підтримки.

ЗАДАЧИ???

I

1.1. Поняття малого бізнесу і його слабкі та сильні сторони

Малий бізнес – це бізнес, здійснюваний у малих формах, що опирається на підприємницьку діяльність приватних підприємців, невеликих фірм, малих підприємств. Малий бізнес характерний для деяких видів і форм виробництва, торгівлі, сфери послуг [176].

Формування конкурентоспроможної соціально спрямованої економіки з розвиненим приватним сектором є важливою складовою підприємництва та стратегічним курсом економічної політики України. З початку трансформаційних процесів український малий бізнес став найважливішим стабілізуючим фактором економіки країни.

В українському законодавстві Господарський кодекс визначає такі малі підприємства, «в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми,  еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні» [22].

Переваги малих підприємств досить істотні, як для субєктів малого підприємництва та і для економікі в цілому. 

Працівники малого підприємства  набагато краще відчувають успіхи і невдачі фірми.  Не менш важливою перевагою малих фірм є більш висока швидкість проходження інформації. Менеджер дрібної фірми може собі дозволити підходити до всієї інформації відносно рівноцінно, що істотно знижує ризик можливих втрат. Якщо мале підприємство не є дочірньою організацією і надане саме собі, то воно має набагато більшу маневреність, оскільки обмеження, що накладаються головною компанією, не сковують її.

Крім суспільної підтримки невеликі підприємства, як правило, мають визначені податкові пільги й інші, законодавчо надані переваги.

Управлінська структура малих підприємств набагато більше адаптована до можливих змін зовнішнього середовища, і менеджер не займається процесом формалізації зв'язків між співробітниками, а лише враховує їх у своїй роботі.

Таким чином, малі розміри фірми забезпечують їй керованість, гнучкість, пристосованість і що важливіше - відданість справі. При цьому створюється таке положення, при якому не губляться значення і роль кожного окремого працівника.

Малі підприємства успішно функціонують саме в тих напрямках, де не потрібно значних вкладень в основні засоби і порівняно низки управлінські витрати. Це позитивно позначається на собівартості  продукції, що випускається, і підвищує адаптаційні можливості підприємства. Навіть у підприємствах наукової орієнтації невеликий колектив працює з колосальною віддачею.