3. Виходячи з чого обирається максимальна і мінімальна ємність резонансного контуру?
4. Які елементи схеми впливають на добротність змінного контуру? Які схемні рішення зменшують цей вплив?
5. Чим обумовлюється зростання коефіцієнта підсилення в межах піддіапазону при безпосередньому і автотрансформаторному ввімкненні? Пояснити можливість непропорційної його зміни.
6. Який з режимів подовження або скорочення не використовується в практиці і чому? Поясніть переваги і недоліки з урахуванням структури супергетеродинного приймача.
7. З яких міркувань обирається підсилювальний елемент резонансного підсилювача? Поясніть частотну залежність його параметрів.
8. Які основні параметри характеризують підсилювальний елемент?
9. Як впливає співвідношення опорів резисторів і (див. рис. 2.7) на режим живлення транзисторів і ? Яким елементом заданий їх струм в робочій точці? Навести варіант схеми паралельного живлення транзисторів за постійним струмом. В яких випадках вона буде кращою?
10. Чому реалізація високої частотної вибірності ускладнюється при використанні в підсилювачі радіочастоти біполярних транзисторів і мікросхем на їх основі? Застосування яких підсилювальних елементів в даному випадку краще? Обґрунтуйте відповідь.
Лабораторна робота № 2
Дослідження параметрів і характеристик смугових
підсилювачів
Мета роботи – експериментально дослідити властивості смугових підсилювачів при різних вибірних системах та різних підсилювальних комірках.
Основними параметрами смугового підсилювача (СП) є резонансний коефіцієнт підсилення , смуга пропускання , вибірність за сусіднім каналом і коефіцієнт прямокутності , що характеризує форму резонансної характеристики СП.
Останні два параметри визначаються виразами:
; (2.1)
, (2.2)
де – коефіцієнт підсилення при розстроюванні, що відповідає сусідньому каналу (наприклад, для АМ трактів радіомовних приймачів );
– смуга пропускання СП при заданому рівні відліку (звичайно 0,1 чи 0,01).
Особливістю СП, на відміну від підсилювача радіочастоти, є робота на фіксованій частоті. Резонансний коефіцієнт підсилення одноконтурного СП може бути визначений з виразу:
, (2.3)
мінімальне значення ємності контуру одноконтурного СП, припустиме з точки зору стабільності його характеристик, дорівнює:
, (2.4)
де ; і – значення розкиду ємностей з виходу даного ПЕ і входу ПЕ наступного каскаду;
– припустимий зсув резонансної частоти, зумовлений названим розкидом.
Іншим різновидом каскаду СП, є СП із двоконтурним смуговим фільтром (рис.2.1), резонансний коефіцієнт підсилення якого:
, (2.5)
де – фактор (параметр) зв'язку;
– коефіцієнт зв'язку.
Форма АЧХ такого СП залежить від значення фактора зв'язку (рис.2.2), що широко використовується на практиці для регулювання смуги пропускання. Мінімальна смуга пропускання досягається при зв'язку набагато меншому критичного ( ). Відлічена на рівні 0,707 смуга, складає 0,64 смуги пропускання одиночного контуру з тією же добротністю. При критичному зв'язку ( ) вона в рази, а при ( ) – у 3,1 рази перевищує смугу пропускання СП з одиночним коливальним контуром, причому в останньому випадку рівень западини також складає 0,707 від максимального. Регулювання смуги пропускання може також здійснюватися зміною добротності контурів фільтра.
Зі збільшенням числа двоконтурних смугових фільтрів в СП крутість схилів результуючої АЧХ зростає, а форма вершини АЧХ змінюється мало. Завдяки поліпшенню прямокутності, нерівномірність АЧХ у смузі пропускання ( ) зростає значно менше порівняно з підвищенням вибірності , тобто з'являється можливість одночасного задоволення суперечливих вимог – реалізації заданих і .
Найменше значення добротності, що необхідне для одержання заданої вибірності по сусідньому каналі дорівнює:
, (2.6)
де – число двоконтурних смугових фільтрів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.