Дослідження діапазонного резонансного підсилювача, страница 2

З еквівалентної схеми можна бачити, що каскад має два індуктивно зв’язаних контури з резонансними частотами

                                      (1.5)

                                     (1.6)

Перший контур створений індуктивністю котушки зв’язку  та ємністю вихідного кола підсилювального елемента, а другий – змінний резонансний контур підсилювача, – елементами .

Можливі три випадки відношення частот:

режим “подовженого” вихідного кола ПЕ ;

режим “скороченого” вихідного кола ;

проміжний режим .

Характер зміни резонансного коефіцієнта підсилення по діапазону відповідає кожному конкретному випадку. Вибираючи співвідношення частот  та , можна забезпечити в такому підсилювачі компенсацію нерівномірності коефіцієнта передачі попередніх каскадів (рис.1.6).

Порівнявши  різних режимів можна спостерігати переваги режиму “скорочення”:

середній по діапазону резонансний коефіцієнт підсилення більший ніж в режимі “подовженого” поля;

значення індуктивності котушки зв’язку  в цьому випадку є меншим ніж в інших, що зумовлює конструктивні і технологічні зручності;

забезпечується можливість компенсації нерівномірності коефіцієнта передачі попереднього каскаду, що працює в режимі “подовження”.

Недоліком режиму зі “скороченням” може бути погіршення вибірності до дзеркального каналу

,

де – проміжна частота тракту.

Резонансний підсилювач з комбінованим індуктивно-ємнісним зв’язком (див. рис.1.4, додаткові елементи показані пунктиром) забезпечує практично лінійний характер зміни в діапазоні частот (рис.1.6). Це пояснюється додаванням частотних характеристик, зумовлених ємнісним та індуктивним зв’язком (при “подовженні”).

Рисунок 1.5 – Еквівалентна схема трансформаторного під’єднання  контуру до ПЕ 

Рисунок 1.6 – Характер зміни

Недоліками такої схеми є погіршення вибірності по відношенню до дзеркальних каналів і зменшення коефіцієнта перекриття по частоті.

Опис лабораторної установки

          Електрична принципова схема макета зображена на рис.1.7. Схема містить в собі каскодну підсилювальну комірку  та , що виконана за схемою СВ–СБ (спільний витік – спільна база), а також елементи зв’язку  та , резонансний контур , ,  і емітерний повторювач .

          Перемикач  дозволяє дослідити різні схеми резонансного підсилювача. В 1-му і 2-му положеннях  реалізується безпосереднє і автотрансформаторне ввімкнення, а в 3-му, 4-му  та 5-му – трансформаторне. Ефект “подовженого” і “проміжного” кола досягається під’єднанням  паралельно котушці зв’язку  додаткових ємностей  і . Комбінований зв’язок реалізується, якщо положення  відповідає “подовженому” колу, а  замкнений. Номінальний робочий діапазон частот макета – радіомовний середньохвильовий діапазон 525…1605 кГц.

Рисунок 1.7 – Резонансний підсилювач