2. Дослідити залежність для таких ввімкнень:
а) трансформаторного при “скороченому” колі;
б) трансформаторного при “проміжному” колі;
в) трансформаторного при “подовженому” колі.
3. Дослідити вплив параметрів підсилювального елемента на налагодження резонансного контуру, для чого зняти і побудувати залежність резонансної частоти контуру від кута повороту змінної ємності при безпосередньому і автотрансформаторному ввімкненні контуру.
4. Визначити коефіцієнт нерівномірності та коефіцієнт перекриття для умов п.1 і п.2.
5. Дослідити залежність смуги пропускання (на заданому викладачем рівні М) і вибірності підсилювача (при заданому викладачем розстроюванні ) від частоти настроювання за умов п.1.
6. Дослідити вплив режимів “скорочений” і “подовжений” на вибірність по дзеркальному каналу при , заданій викладачем.
Досліджувальна та вимірювальна апаратура
1. Лабораторний стенд.
2. Регульоване лабораторне джерело живлення 0…30 В.
3. Генератор стандартних сигналів Г4-42 (Г4-18, Г4-102).
4. Мілівольтметр В3-38 (В3-39).
5. Осцилограф С1-67 (С1-72, С1-73).
Короткі методичні вказівки до розрахунків
Для розрахунку частоти рекомендується зобразити еквівалентну схему колекторного кола при трансформаторному зв’язку з скороченим, подовженим і проміжним вихідними колами ПЕ та використати вираз (1.5).
При визначенні можливості повного ввімкнення контуру доцільно скористатись виразом (1.4) .
Для розрахунку необхідно скористатися виразами (1.1) – (1.3). При цьому необхідно мати на увазі, що максимальній частоті піддіапазону відповідає мінімальна ємність , а мінімальній – максимальна. Додатково необхідно визначити значення каскодної схеми СВ–СБ. Для цього можна скористатися матрицею провідностей каскодної схеми.
, (1.7)
де , позначки та відповідають транзисторам та , а позначки 1, 2, 3 – відповідно електродам транзистора: база, колектор, емітер або затвор, стік, витік.
Тоді результуюча провідність прямої передачі
, (1.8)
де – відповідно однократне і двократне алгебраїчні доповнення, отримані із визначника матриці (1.7) шляхом викреслення відповідних рядків та стовпців.
Вихідна провідність, необхідна для виконання розрахунку по п.3 домашнього завдання, може бути визначена із співвідношення
.
Після підстановки алгебраїчних доповнень і спрощення отримуємо
. (1.9)
Але оскільки транзистор в каскодній комірці працює в режимі, близькому до “холостого ходу” на виході, то в обчисленні за (1.9) немає необхідності, оскільки у довідниках звичайно наводять саме цю провідність (низькочастотне значення), тобто.
.
В даному випадку , тому високочастотне значення активної складової цієї провідності може бути визначено із виразу
,
де – максимальна робоча частота підсилювача;
– стала часу колекторного кола транзистора;
– низькочастотне значення крутості;
– гранична частота коефіцієнта передачі базового струму.
Провідності транзистора , які потрібні для визначення за (1.8), є відповідними провідностями в схемі зі спільною базою
та .
Для розрахунку з довідників не треба брати кращі значення і . Ця ж вимога поширюється на вибір значень і для . Оскільки для обох транзисторів виконується умова , при відшуканні та можна використовувати низькочастотні значення провідностей.
При виконанні розрахунків буде корисним використання електричної схеми підсилювальної комірки СВ–СБ за змінним струмом з нанесенням нумерації електродів відповідно схемі за постійним струмом.
Оформлення звіту
Звіт оформити у відповідності з вимогами, наведеними у ч. 1.
Контрольні запитання, задачі для проблемних та ігрових
ситуацій
1. Чому в якості навантаження резонансного підсилювача використовують паралельний коливальний контур, а не послідовний?
2. Як досягається вирівнювання загального коефіцієнта підсилення в підсилювачі з декількома піддіапазонами? Привести можливі рішення і обґрунтувати оптимальний варіант.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.