Визначення загальної бактеріальної забрудненості сирого м’яса, страница 3

у стерильному фізіологічному розчині або МПБ. Бактеріологічною петлею набирають краплю його і штрихом сіють на середовище таким чином: бактеріологічною петлею проводять посів паралельними штрихами до половини чашки (рис 1. – товсті лінії), потім чашку повертають на 90^о і тим, що залишилося на петлі, знову роблять такі ж штрихи до половини чашки (лінії середньої товщини), а далі знову чашку повертають на 90^о і проводять посів (тонкі лінії). Таким чином, досягається поступове розведення посівного матеріалу. І на останньому квадраті, де залишилось найменше посівного матеріалу, виростуть окремі колонії.

Дослідження на сибірку

Такі дослідження проводять у три етапи, які включають мікроскопію, серологічне дослідження, виділення і вивчення чистої культури та біопробу на лабораторних тваринах.

При бактеріоскопії мазків з матеріалу в полі зору виявляють багато паличок з обрубаними кінцями і капсулою, розміщених ланцюжком, що викликає підозру на збудника Bac. anthracis.

При постановці РП 2 г матеріалу подрібнюють ножицями. Якщо дослідний матеріал свіжий, то залишають його в термостаті при 37ºС на 18–24 год для підгнивання, а потім заливають 10 мл карболізованого фізіологічного розчину, екстрагують протягом 30–40 хв, фільтрують через азбестову вату до повної прозорості і ставлять з ним РП.

Bac. anthracis  на МПА через 16–24 год росте у вигляді сіро-білих з бахромчатими краями колоній, які своєю формою нагадують гриву лева або сніжинки. Із підозрілих колоній роблять пересів на МПБ. На ньому Bac. anthracis утворює осад у вигляді жмутка вати, а сам МПБ над осадом залишається прозорим.

Виділену чисту культуру диференціюють від антракоїдів тестом “перлинного намиста”, за чутливістю до сибіркового фага, за гемолітичною активністю, капсулоутворенням та ін.

Тест “перлинного намиста”

Спочатку готують розведення бензилпеніциліну. Для цього на кожні 100 тис. ОД антибіотика наливають 1 мл стерильної дистильованої води й отримують основне розведення, в якому в 1 мл міститься 100 тис. ОД бензилпеніциліну. Наприклад, у пляшечці міститься 500 тис. ОД пеніциліну, тому потрібно внести 5 мл дистильованої води.

Для приготування розведень у 5 пробірок наливають по 4,5 мл стерильної води. У першу пробірку стерильною піпеткою вносять 0,5 мл основного розведення (100 тис. ОД) пеніциліну й отримують розведення 10000 ОД в 1 мл. Новою піпеткою після ретельного перемішування з першої пробірки у другу пробірку переносять 0,5 мл і отримують розведення 10000 ОД пеніциліну в 1 мл. Із другої пробірки 0,5 мл переносять у третю пробірку й отримують розведення 1000 ОД в 1 мл. Із третьої пробірки 0,5 мл переносять у четверту й отримують розведення 100 ОД в 1 мл. Із четвертої пробірки 0,5 мл переносять  у п’яту пробірку й отримують розведення 10 ОД в 1 мл розчину.

Мікробіологія м’яса, яке зберігається в холодильнику

Мікроорганізми на м’ясі, отриманому від здорових тварин, містяться, як правило, на поверхні. У глибоких шарах м’яса мікроорганізми виявляють у тих випадках, коли його одержують від хворих або втомлених тварин, при повільному охолодженні.

На м’ясі з бактерій виявляють кокові форми (Micrococcus, Staphilococcus), паличкоподібні неспорові грамнегативні (Pseudomonas, Achromobacter, Aeromonas, Proteus, Salmonella) і грампозитивні (Lactobacillus, Microbacterium, Arthobacter), паличкоподібні спороутворюючі грампозитивні (Bacillus, Clostridium) та ін.

Із плісеневих грибів на м’ясі часто зустрічаються представники фікоміцетів (Mucor,Rhizopus, Thamnidium) і групи недосконалих (Penicillium, Sporotrichum, Cladosporium, Trichoderma і ін.), дріжджоподібні (Torulopsis, Rhodotorula, Oospora та ін.).