Визначення загальної бактеріальної забрудненості сирого м’яса, страница 2

Для бактеріологічного дослідження матеріал направляють з урахуванням характеру захворювання.

При проведенні бактеріологічних досліджень посіви роблять безпосередньо із м’яса або органів методом відбитків із розрізів або готують суспензію з них.

Підготовка проб для дослідження

Кожну пробу (м’язи, лімфатичні вузли, паренхіматозні органи) звільняють від жирової та сполучної тканини, занурюють на 2–3 хвилини у спирт і обпалюють, а потім стерильними ножицями із середини кожного зразка вирізають шматочки розміром не менше 2 х 1,5 х 2,5 см. Лімфатичні вузли розрізають пополам, а потім усі шматочки подрібнюють ножицями.

Для посіву складають дві проби по 15 г кожна. Одна проба складається із шматочків м’язів і лімфатичних вузлів, а друга – із шматочків паренхіматозних органів (печінки, нирки, селезінки).

Кожну пробу кладуть окремо у стерильну колбу гомогенізатора, куди добавляють 15 мл фізіологічного розчину. Спочатку подрібнення ведуть при зменшеній частоті обертів, згодом – збільшують її. Термін гомогенізації – не більше 2 хв.

В 1 мл приготовленої суспензії міститься 0,5 г продукту.

Одержану суспензію відстоюють 10 хв. Із верхньої частини надосадової рідини пастерівською піпеткою висівають на МПА, Ендо, на середовище накопичення. Для цього 20 мл суспензії із м’язів і лімфатичних вузлів вносять в один флакон із 30 мл середовища, а із паренхіматозних органів – в інший.

При відсутності гомогенізатора дозволяється робити посів шматочком проби розміром 2 х 1,5 х 2,5 см методом відбитків різними боками шматочка на живильні середовища в бактеріологічних чашках із підсушеним МПА, Ендо, Левіна, кров’яному агарі з глюкозою, а також шматочок вносять у середовище Кітта-Тароцці. При цьому слід робити посів на елективні середовища із лімфатичного вузла, печінки та скребка із внутрішньої стінки жовчного міхура.

При посіві на середовища накопичення слід враховувати те, що S. typhisuis і   S. cholerasuis на селенітовому бульйоні не ростуть, а найбільший ріст S. cholerasuis спостерігається на середовищі Кіліані.

З метою підвищення ефективності бактеріологічних досліджень, слід проводити посів із м’яса на МПБ, а через 24 год пересівати з нього на чашки з кров’яним або сироватковим МПА з подальшою ідентифікацією культур.

Посіви поміщають у термостат при 37^оС на 24 год. На наступний день проглядають їх на МПА, відшукують колонії, характерні для Bac. anthracis, бешихи, лістеріозу, збудників кокових інфекцій та ін. На чашках з елективними середовищами Ендо, Левіна відшукують колонії, характерні для ентеробактерій. Якщо росту їх немає, то із середовища накопичення пересівають на свіжі елективні середовища. Слід пам’ятати, що при дослідженні м’яса та м’ясопродуктів доводиться мати справу із     

асоціацією декількох видів мікробів.

                                               Тому першим етапом дослідження є виділення ізо-

льованих колоній цих мікроорганізмів. З метою  отри-

мання     ізольованих колоній кожного виду мікро-

                                                         організму окремо зручніше проводити

                                                          посів на підсушене щільне середовище в

бактеріологічній чашці. Для цього невеликий

Рис.1  Схема дробного посіву       шматочок дослідного матеріалу розтирають