В зв'язку з небезпекою для людини м'яса та інших продуктів переробки лістеріозних тварин роблять так: а) голову і уражені внутрішні органи від хворих тварин піддають технічній утилізації; б) тушу і неуражені внутрішні органи проварюють або переробляють на варені і варено-копчені ковбаси відповідно до інструкції.
При забої лістеріозних тварин і обробці м'яса необхідне суворе додержання робітниками і ветеринарними спеціалістами заходів особистої профілактики.
При виявленні туляремії під час переробки тварини тушу з усіма органами і шкурою знищують. Приміщення, устаткування та інвентар дезінфікують, а робітники повинні пройти санітарну обробку за вказівкою і під контролем медико-санітарного нагляду.
При виявленні актиномікозних уражень лише в лімфатичних вузлах голови, її зачищають і випускають без обмеження; при ураженні м'язів і кісток голови, останню піддають технічній утилізації, мозок використовують у їжу. При генералізованому актиномікозному ураженні м'язів і кісток тушу передають для технічної утилізації або знищують.
Чуму необхідно диференціювати від інших захворювань і насамперед від бешихи. На відміну від чуми, для бешихи характерні почервоніння на шкірі, які бліднуть при натискуванні; селезінка збільшена; уражений переважно тонкий кишечник. При пастерельозі свиней в ділянці глотки утворюється набряклість, що доходить іноді до підгруддя. Заглоткові лімфатичні вузли різко гіпере-мійовані. Характерним для пастерельозу є серозно-фі'б-ринозний перикардит. Діагноз уточнюють бактеріологічним або бактеріоскопічним дослідженням. При чумі забороняється випускати продукти забою в сирому вигляді. Якщо бактеріологічним дослідженням не встановлені сальмонельозні бактерії, то м'ясо переробляють на варені або варено-копчені ковбасні вироби. В разі виявлення сальмонельозних бактерій у м'ясі або органах їх знешкоджують проварюванням. Туші виснажених тварин або з дегенеративними змінами в мускулатурі передають з усіма внутрішніми органами для технічної утилізації. Збір кишок, крові і ендокринної сировини не допускається. Шкури з свиней не знімають, а обпалюють або ошпарюють.
Чуму птиці діагностувати важко. У хворої на чуму птиці часто виявляють у залозистому шлунку крововиливи, розташовані іноді у вигляді пояска на межі з м'язовим шлунком. Слизова оболонка кишечника гіперемійована і набрякла, на ній бувають крапкові або дифузні крововиливи. Селезінка без видимих змін.
Чуму необхідно диференціювати від ларинготрахеїту, пастерельозу і спірохетозу. При інфекційному ларинготрахеїті уражуються кури переважно у віці від 4 місяців до року. Птиця молодше і старше зазначеного віку ларинготрахеїтом хворіє рідко. Проте при чумі уражуються кури всіх віків. Крім того, для інфекційного ларинготрахеїту характерні геморагічний, катаральний й дифтеро-їдний ларингіт і трахеїт без видимих змін з боку шлунково-кишкового тракту. При пастерельозі відсутній геморагічний пояс в залозистому шлунку, крім того, це захворювання диференціюють від чуми на підставі бактеріологічних і біологічних досліджень. Для спірохетозу характерне сильне збільшення селезінки. У крові хворих на спірохетоз курей (але не в тушках) виявляються спірохети.
В разі виявлення чуми тушки птиці знищують разом з органами. Тушки і внутрішні органи, якщо немає патологоанатомічних змін, знешкоджують проварюванням. Пір'я і пух, зібрані за останні 15 днів до виникнення захворювання птиці, дезінфікують, занурюючи їх у 3%-ний розчин формаліну на 30 хвилин. При знеособленому зберіганні пір'я і пуху дезінфікують всю сировину.
Рекомендована література
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.