Підсумковий тест по темі: "Технологія цукрового виробництва", страница 6

    + 1…2°C;

       8…10°C;

       15…18°C;

       20…25°C.

93. Оптимальна відносна вологість повітря  для зберігання цукрових буряків:

       45…50%;

       54…58%;

       70…80%;

+ 93…95%.

94. Заглиблена в землю залізобетонна ємність для зберігання невеликого запасу буряків – це:

      + бурячна;

          мийка;

          гідротранспортер;

          жолоб для подачі жому.

95.  Розвантажують бурячні:

        дифузорами;

        вручну;

     + струменем води;

        кулачковими мийними машинами.

96. Обладнання, яке  застосовують для відмивання цукрових буряків від забруднення землею:

       барабанні мийні машини;

    + кулачкові мийні машини;

       відцентрові мийні машини;

       домішки не відмивають.

97.  Обладнання, яке застосовують для одержання бурякової стружки:

        апарат шнекового типу;

        кутери;

        вовчки;

+ центробіжні бурякорізки.

98.  Подається добута бурякова стружка:

       у  випарний апарат;

    + у дифузійний апарат;

       у сушарку;

       у сатуратор.

99.  Проводять процес дифузії за реакції середовища:

         сильно кислої;

         сильно лужної;

      + слабо кислої;

         слабо лужної.

100.  Проводять екстрагування бурякової стружки:

         у мийних машинах;

         у варильних котлах;

         у парових плитах;

    +  в апаратах шнекового типу.

101.  Дифузійний сік –  це:

        біла рідина приємного запаху;

        розчин сахарози з ледь помітними кристаликами;

        чистий сік, очищений від нецукрів;

+ каламутна рідина, яка швидко темніє на повітрі.

102.  Сатурація включає етапи:

         попередня, завершальна;

+ перша, друга;

         основна, додаткова;

         початкова, заключна.

103.  Колір дифузійного соку:

         темніє;

+ стає більш світлим і прозорим;

          стає каламутним;

          не змінює кольору.

104. Для знебарвлення та зменшення в’язкості відсатурований сік піддають:

         дефекації;

         сатурації;

         фільтрації;

+ сульфітації.

105.  Сироп у цукровому виробництві – це:

+ концентрований сік із вмістом сухих речовин 65%;

       перенасичений розчин кристалів сахарози і міжкристальної рідини;

       відтік першого утфелю;

       відтік другого утфелю.

106.  Густа і в’язка маса, яка складається з кристалів цукру і    міжкристальної  рідини з вмістом сухих розчинних речовин 92…93% :

   дефекат;

+ туфель;

   жом;

    меляса.

107. Перший утфель для відокремлення твердої фази від рідкої відправляють на:

     кристалізацію;

     випарювання;

     осадження;

+ центрифугування .

108.  Міжкристальна рідина, що відокремлюється від кристалів І-го утфелю називається:

    біла патока;

+  зелена патока;

    меляса;

    сироп.

109.  Рідина, що відділяється після пробілювання цукру – це:

    меляса;

 + біла патока;

    зелена патока;

    сік.

110.  Клерування – це:

      відбілення кристалів цукру шляхом промивання їх гарячою водою;

      вивантаження з центрифуги білого цукру;

 +   розчинення жовтого цукру соком  11-ї сатурації;

      уварювання зеленої патоки.

111.  Відтік ІІ-го утфелю називають:

+ меляса ;

     зелена патока;

     жом;

     цукор-рафінад.

112.  Вихід жому від маси перероблених цукрових буряків:

       16…20%;

+ 75…80%;

        56…60%;

                50%.

113.  Не може використовувати жом:

    сухий;

+  сульфітований;

     свіжий;

     кислий.

114.   Вміст цукру у мелясі:

      у середньому 10%;

+   у середньому 50%; 

      у середньому 30%;

      у середньому 90%.

115. Для одержання чистої сахарози використовують:

+ рафінування;

      сатурацію;

      сульфітацію;

      озонування.