Підсумковий тест по темі: "Технологія цукрового виробництва", страница 3

       сульфітацією;

       сепарацією;

+ центрифугуванням.

39  Для згущення соку у виробництві цукру використовують:

         сепаратор;

         котел;

         концентратор;

+ вакуум – апарати.

40.  Вміст сахарози у цукрі-рафінаді:

          92%;

      + 99,9%;

         95%;

         80%.

41. Для попередження кристалізації сахарози використовують:

         ароматичні спиртні есенції;

     + патоку або інвертний сироп;

        оцтову або лимонну кислоту;

        високу температуру уварювання карамельної маси.

43. I-м утфелем у виробництві цукру називають:

          неочищений сироп;

          очищений сироп;

          знебарвлений сік;

      + сироп з утворенням кристалів цукру.

44. Процес сатурації – це:

         знебарвлення соку сірчистим газом;

         осадження несахарів під час обробки соку вапняним молоком;

         фільтрування сиропу;

+ насичення соку вуглекислим газом.

45. Процес сульфітації – це:

          насичення соку вуглекислим газом;

          осадження несахарів під час обробки соку вапняним молоком;

          фільтрація сиропу;

+ знебарвлення соку сірчистим газом.

46. Пробілювання цукру-піску здійснюють за допомогою:

          сірчаної кислоти;

          активованого вугілля;

          вапна;

       + гарячої води.

47. Ультрамарин у технології цукру-рафінаду додають для:

           прискорення процесу кристалізації;

           покращення смаку;

           очищення від несахарів;

        + маскування жовтого відтінку.

48. Доброякісність соку під час виробництва цукру визначається як відношення:

         вмісту вологи у буряку;

         вмісту сахарози до вмісту нецукрів у буряку;

         вмісту сахарози до маси буряку;

+ вмісту сахарози до вмісту сухих речовин у буряку.

49. Число Сіліна у разі  подрібнення буряка в стружку коливається в межах:

       0,5 ... 1 м;

       2 ... 4 м;

       20...25 м;

+ 9 ... 15 м.

50. Шведський фактор у разі  подрібнення буряка в стружку має становити:

³ 20;

³ 12;

³10;

+ ³ 8.

51.  Визначає цукристість буряка:

     вміст цукрози, виражений у відсотках до маси сухих речовин;

     вміст цукрози, виражений у відсотках до загального вмісту вуглеводів

            буряка;

      вміст глюкози та нецукрів, виражений у відсотках до маси сухих речовин;

   + вміст цукрози,  виражений у відсотках до маси буряка.

52. Дефекат використовують як:

        корм для тварин;

        сировину для виробництва глютамінової кислоти;

+ вапняне добриво;

        сировину для виробництва етилового спирту.

53. Показник «число Сіліна» – це:

        довжина 100 г стружки в сантиметрах;

        відношення маси стружки довжиною 5 см та більше до маси стружки;

        довжиною менш 1 см;

+ довжина 100 г стружки в метрах.

54. З підмороженого, підгнилого буряка рекомендовано отримувати    

       стружку:

       дрібну ромбоподібну або квадратну;

       дрібну пластоподібну;

       великі шашки;

    + товсту ромбоподібну, квадратну або пластоподібну.

55. У  який спосіб отримують дифузійний сік під час  виробництва

       цукру:

       ступенева дифузія;

       прямотокова дифузія;

       прямолінійна дифузія;

+ протитокова дифузія.

56. Сировина, яка крім цукрових буряків, являється  джерелом отримання цукрози:

       береза;

       столовий буряк;

       сакура;

+ клен, тростина.

57.У скільки стадій проводять уварювання утфелю:

        в одну;

        в дві;

        в три;

     + в чотири.

58. Густа в'язка маса, яка складається з кристалів цукру і міжкристальної рідини з вмістом 92...93 % сухих речовин, називається:

        дифузійний сік;

        цукровий сироп;

        вапняне молоко;

+ туфель.