Вимоги до пропускної здатності неперервного та дискретного каналів зв'язку у складі цифрової системи формулюються на основі теорем кодування Шеннона для каналів з завадами [1 - 3], відповідно до яких вони повинні перевищувати продуктивності відповідних джерел.
Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку визначається формулою Шеннона
,
(4.45)
а дискретного – співвідношенням
,
(4.46)
до
яких входять відповідні характеристики сигналів та завад: середня потужність і ширина спектру
маніпульованого
сигналу, питома потужність білого гаусового шуму
,
тривалість
та імовірність помилки
двійкового
символу (біту).
Відношення
, що входить до формули Шеннона
(4.45), для АМ-2, коли один із сигналів дорівнює нулю, визначається як
(4.47)
або
(4.48)
для всіх інших видів маніпуляції.
Якщо
в системі передачі відсутнє завадостійке кодування, то значення Tс дорівнює тривалості двійкового символу на
виході АЦП. Якщо ж використовується завадостійке кодування, то
, де n і k параметри коригуючого коду.
4.6 Показники ефективності цифрової системи зв'язку
Цифрові системи зв'язку характеризуються якісними показниками, основними з яких є швидкість і вірність передачі.
Для забезпечення необхідної швидкості передачі інформації при заданій вірності приходиться витрачати деяку потужність сигналу і займати смугу частот у каналі зв'язку.
Для оцінки ефективності системи зв'язку вводять коефіцієнт використання каналу по потужності b (енергетичну ефективність) і коефіцієнт використання каналу по смузі частот g (частотну ефективність):
, (4.49)
,
(4.50)
де R — швидкість передачі інформації;
— відношення сигнал/шум
на вході демодулятора;
— ширина смуги частот,
що займається сигналом.
Безрозмірні коефіцієнти b і g мають сенс питомих швидкостей (швидкостей, що віднесені до одному з параметрів каналу). Так, коефіцієнт g визначає швидкість передачі інформації в одиничній смузі частот.
Узагальненою характеристикою є коефіцієнт використання каналу по пропускній здатності (інформаційна ефективність):
.
(4.51)
Для неперервного каналу зв'язку з урахуванням формули Шеннона (4.45) отримуємо наступний вираз:
.
(4.52)
Відповідно до теорем Шеннона [1 – 3] при h=1 можна отримати межеву залежність між b і g:
b=g/(2g - 1), (4.53)
яка має назву межі Шеннона, що відображає найкращий обмін між b і g у неперервному каналі. Цю залежність зручно зобразити у вигляді кривої на площині b- g (рис. 4.4).
Під
час побудови графіка граничної залежності ß=f() значення
ß і
відкладаються в логарифмічних одиницях -
відповідно 10 lg ß та 10 lg
Порівняння розглянутих варіантів передачі між собою та з граничною
ефективністю виконуються роздільно за коефіцієнтами ß та
. Якщо значення коефіцієнтів ß та
малі (ß<-10дБ і
<3 дБ), то необхідно вказати способи підвищення енергетичної та
частотної ефективностей.
,
дБ
, дБ
Рисунок 4.4 – Межа Шеннона
5 ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ЗАХИСТ
Мета підготовки до захисту курсової роботи полягає в тому, щоб навчитися вірно відповідати на такі основні типи питань:
1. Чому для передачі різних видів повідомлень в останній час, в основному, використовуються цифрові системи зв'язку?
2. Для чого потрібен той чи інший пристрій структурної схеми такої системи?
3. Які міркування враховувались під час визначення характеристик кожного пристрою у складі цифрової системи зв'язку?
4. Як змінюються показники ефективності цифрової системи зв'язку з використанням завадостійкого кодування, іншого методу маніпуляції та способу прийому?
Форма відповіді не регламентується. При відповіді на дві останні категорії питань можна навести потрібні розрахункові формули або дати якісну відповідь - подати суть фізичних процесів, що мають місце в цифрових системах зв'язку. Важливо, щоб студент виявив знання сучасних принципів аналізу, синтезу та оптимізації сигналів, кодів, каналів і систем електрозв'язку, а також практичною реалізації пристроїв, що входять до складу цих систем.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Омельченко В.О, Саннiков В.Г. Теорiя електричного зв'язку. Ч. 1, 2, 3. - К.: IСДО, 1994, 1995, 1997.
2. Зюко А.Г., Кловский Д.Д., Коржик В.И., Назаров М.В. Теория электрической связи/ Под ред. Д.Д. Кловского. - М.: Радио и связь, 1999.
3. Зюко А.Г., Кловский Д.Д., Назаров М.В., Финк Л.М. Теория передачи сигналов. - М.: Радио и связь, 1986.
4. Банкет В.Л., Дорофеев В.М. Цифровые методы в спутниковой связи. - М.: Радио и связь, 1988.
5. Прокис Дж. Цифровая связь. - М.: Радио и связь, 2000.
6. Феер К. Беспроводная цифровая связь. Методы модуляции и расширения спектра. - М.: Радио и связь, 2000.
7. Коржик В.И., Финк Л.М., Щелкунов К.Н. Расчет помехоустойчивости передачи дискретных сообщений: Справочник. - М.: Радио и связь, 1981.
8. Кодирование информации (двоичные коды): Справочник/ Под ред. Н.Т. Березюка. - Харьков: Вища школа, 1978.
9. Розрахунки й оптимізація систем електрозв'язку: Завдання на курсову роботу з дисципліни "Теорія електричного зв'язку" та методичні вказівки до їх виконання/ Укладач П.В. Іващенко. - Одеса: УДАЗ, 1999.
10. Методические указания к курсовой работе по дисциплине "Теория электрической связи"/ Сост. В.Г.Санников. - М.: МЭИС, 1992.
ДОДАТОК А
Функція Крампа
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.