l Довірчі інтервали можуть обчислюватися для будь-яких параметрів генеральної сукупності (ймовірності позитивних відповідей, дисперсії, мір зв'язку тощо), а також для випадкової помилки вибірки.
l Для обчислення довірчих інтервалів використовують пакети статистичної обробки даних, наприклад, SPSS.
Висновки:
l Показником достойного рівня професійної культури соціолога є розуміння необхідності екстраполяції результатів вибіркового дослідження на генеральну сукупність. Для цього необхідно, по-перше, розраховувати статистичну похибку вибірки, по-друге, користуватися процедурами статистичного виводу.
l Головними процедурами статистичного виводу є статистичне оцінювання й статистична перевірка гіпотез.
l Статистичне оцінювання буває точкове та інтервальне.
l Розрахунок довірчого інтервалу (інтервальне оцінювання ) дозволяє отримати більш точні оцінки у порівнянні з точковими оцінками.
Литература
l Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований. Издание 2. – М.: РУДН, 2008. – 368 с. – Доступно на: http://polbu.ru/batygin_sociology/
l Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований.– М.: Аспект-Пресс, 1995. С. 145-189.
l Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. – К.: «КМ Академія», 2004. – 270 с. (см. Розділ V «Статистичні висновки: оцінювання та перевірка гіпотез» с. 177-195)
l Толстова Ю. Н. Теория измерений в социологии. – М.: Изд-во МГУ им. М.В.Ломоносова, 2003. (см. 4.5. Лабораторная работа № 1а. Расчет мер средней тенденции и разброса; построение соответствующих доверительных интервалов.) – Доступно на: http://lib.socio.msu.ru/; http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/65826
Методи аналізу соціологічної інформації
Лекція 7. Статистичний вивід: статистична перевірка гіпотез.
План лекції
1. Статистична гіпотеза та її перевірка.
2. Можливі рішення при перевірці статистичних гіпотез: помилки І та ІІ роду.
3. Як використовують соціологи змістовні, робочі та статистичні гіпотези у своїх дослідженнях?
Висновки
Література
Гіпотеза - наукове припущення у вигляді висловлювання, істинність або хибність якого невідомі, але можуть бути перевірені емпірично.
l Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища й таке, що потребує емпіричної перевірки й теоретичного обґрунтування для того, щоб стати достовірною науковою теорією. Гіпотезою може бути припущення про взаємозв'язок між незалежною й залежної змінними, висунуте для пояснення яких-небудь явищ і потребуюче верифікації (перевірки). Припущення про структуру і характер об'єкта, що підлягає вивченню. У соціологічному дослідженні гіпотези конкретизують мету дослідження, являють собою основний методологічний інструмент, що організує процес дослідження, що описує його внутрішню логіку
СТАТИСТИЧНА ПЕРЕВІРКА ГІПОТЕЗ- процедура прийняття рішення, чи слід на основі даних вибіркового дослідження прийняти або відхилити певне припущення стосовно характеристик (властивостей) генеральної сукупності.
Для того щоб змістовна гіпотеза могла бути перевірена засобами статистики, вона має бути сформульована як статистична гіпотеза, з виділенням нульової та альтернативної гіпотез. Перевірка гіпотези зводиться до прийняття нульової гіпотези чи то відхилення її на користь альтернативної. При цьому нульова гіпотеза (яка постулює відсутність розбіжностей, кореляції тощо) вважається справедливою доти, доки не будуть знайдені факти, що їй суперечать.
ЗМІСТОВНІ ТА СТАТИСТИЧНІ ГІПОТЕЗИ
Допустити помилку І роду – все одно, що заявити про наукове відкриття, якого не існує.
Помилка ІІ роду виглядає дещо менш неприємною. Вона призведе до того, що дослідник продовжуватиме роботу, збільшуватиме об'єм вибірки, точність інструментарію, шукатиме розбіжності й, коли такі є, він їх кінець-кінцем виявить.
Прийняття основної (нульової) гіпотези не означає її підтвердження, лише невідхилення. Тобто навіть за умови її прийняття не можна твердити про строгу відсутність розбіжностей, лише про недостатню їх величину.
Тут, як у методі доведення від супротивного, суперечність зробленому припущенню означає невірність останнього. Але якщо ми не отримали суперечності, це ще не означає, що припущення вірне – можливо, привести до суперечності здатен інший хід думок. Науковий пошук може призвести до відкриття нового факту, який суперечить теорії, що вимагатиме розробки нової теорії, яка включатиме і цей факт.
Основні типи статистичних гіпотез:
l Гіпотези про взаємозв'язок ознак (метод перевірки – кореляційний аналіз).
l Гіпотези про розбіжності (метод перевірки – аналіз відмінностей, тобто перевірка статистичної значущості відмінностей).
Як використовують соціологи змістовні, робочі та статистичні гіпотези у своїх дослідженнях?
l Гіпотеза соціологічного дослідження : Відбувається постмодернізація ціннісної свідомості студентства. Для її перевірки формулюють (також у вигляді змістовних тверджень) численну кількість різноманітних робочих гіпотез, які потім формулюються як статистичні, наприклад:
1) Робоча гіпотеза (змістовна): Наявність постмодернізації. У цьому випадку перевіряємо наявність постмодерністських цінностей (виявляємо у вибірці та розповсюджуємо на генеральну сукупність).
2) Робоча гіпотеза (змістовна): Постмодернізація цінностей обумовлена підвищенням рівня якості життя. У цьому випадку перевіряємо статистичну гіпотезу про взаємозв'язок ознак.
3) Робоча гіпотеза (змістовна): Цінність самореалізації зростає. Для її перевірки порівнюємо результати опитувань 2001 та 2006 років, тобто перевіряємо статистичну гіпотезу про підвищення частоти ознаки у масиві 2006 року.
Висновки
Використання статистичних методів є необхідним для верифікації дослідницьких висновків. Для доведення чи спростування певного припущення воно має бути сформульоване у вигляді статистичної гіпотези. Завдання дослідника полягає у прийнятті вірного рішення щодо відхилення або невідхилення гіпотези.
Література
l Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. – К.: «КМ Академія», 2004. – 270 с. (см. Розділ V «Статистичні висновки: оцінювання та перевірка гіпотез» С.195-217).
l Малхотра Н. К. Маркетинговые исследования: практическое руководство. – М., СПб., К.: Вильямс, 2002. – С. 562-593.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.