Візуалізація соціологічної інформації. Статистичні висновки: статистичне оцінювання. Статистичний вивід: статистична перевірка гіпотез, страница 2

Засобами зображення даних виступають штрихування, фонове розмалювання чи геометричні фігури. Виокремлюють картограми й картодіаграми.

•  Картограма - це схематична географічна карта, на якій штрихуванням різного обсягу, точками чи окрашуванням певного ступеня насиченості зображується порівняльна інтенсивність показника у межах кожної одиниці територіального розподілу.

•  Картодіаграма - поєднання діаграм з географічною картою. В якості образотворчих символів у картодіаграмах використовуються діаграмні фігури (стовпчики, квадрати, круги, фігури, смуги), які розташовуються на контурі географічної карти.

Картограммы поділяють на фонові й крапкові.

•  Картограма фонова - вид картограми, на якій штрихуванням різної густоти або фарбуванням певного ступеня насиченості показують інтенсивність якого-небудь показника в межах територіальної одиниці.

•  Картограма крапкова - вид картограми, де рівень обраного явища зображується за допомогою крапок. Крапка зображує одну одиницю в сукупності або деяку їхню кількість, показуючи на географічній карті щільність або частоту прояву певної ознаки.

Культура оформлення та презентації візуалізованих даних

•  Джерела соціологічної звітності (наукові статті, монографії, звіти та інші види публікацій) завжди містять різні способи візуалізації даних.

•  Візуалізація спрощує й поглиблює сприйняття та розуміння матеріалу, концентрує увагу, дозволяє виділити найсуттєвіші факти.

•  У соціологічній практиці слід дотримуватися певних вимог до оформлення та презентації візуалізованих даних. 

Вимоги до оформлення та презентації візуалізованих даних

•  Слід зазначати тип способу візуалізації (діаграма, рисунок і т.д.);

•  Кожен об'єкт візуалізації повинен бути пронумерованим;

•  Візуалізовані дані завжди повинні мати власну назву та посилання на спосіб вимірювання (наприклад, у %);

•  Також зазначають вибіркову сукупність, хронологічні межі проведення дослідження, результати якого візуалізують (у тексті до, або після рисунку;

•  Сам візуалізований матеріал повинен містити лише необхідну інформацію (щоб спростити її сприйняття).

Висновки:

1. Візуалізація інформації – подання числової та текстової інформації у вигляді графіків, діаграм, структурних схем, таблиць, карт.

2. Візуалізація даних виконує когнітивну, ілюстративну та комунікативну функції.

3.  Головними методами візуалізації двовимірних розподілів є лінійні графіки, стовпчикові й кругові діаграми.

4. Корисним є метод візуалізації двовимірних розподілів у вигляді згрупованих (категоризованих) діаграм, що наочно зображують не лише двовимірні, а й багатовимірні розподіли.

5. У соціологічній практиці існують певні вимоги до оформлення та презентації візуалізованих даних.

Кислова О. М.Курс «Методи аналізу соціологічної інформації»

Лекція 5. Статистичні висновки: статистичне оцінювання

План лекції:

1. Сутність статистичного виводу і статистичного висновку.

2. Процедури статистичного висновку.

Особливості точкового та інтервального оцінювання.

Довірчий інтервал у соціологічній практиці.

Статистичний вивід (Індуктивна статистика)

l Процес отримання висновків про генеральну сукупність на основі вивчення випадкових вибірок називається статистичним виводом.

l Розділ математичної статистики, у межах якого розробляються методи узагальнення (екстраполяції) результатів вибіркового дослідження на генеральну сукупність, також має назву «статистичний вивід».

Застосування методів статистичного виводу є обов'язковим, коли висновки, зроблені на основі вибіркових даних, екстраполюються на всю сукупність (наприклад, у дослідженні електоральних настроїв виборців певної країни результати вибіркового дослідження розповсюджуються на електорат всієї країни).

Застосування методів статистичного виводу є обов'язковим, коли висновки, зроблені на основі вибіркових даних, екстраполюються на всю сукупність (наприклад, у дослідженні електоральних настроїв виборців певної країни результати вибіркового дослідження розповсюджуються на електорат всієї країни).

Статистичний висновок

Статистичний висновок – це певне твердження про параметри досліджуваної генеральної сукупності, зроблені на основі вивчення вибірки.

Статистичні висновки поділяються на такі різновиди:

Висновки, зроблені завдяки статистичному оцінюванню (точковому або інтервальному), й висновки, отримані у результаті перевірки гіпотез.

Статистичні висновки :

1.  Статистичне оцінювання

А) Точкове оцінювання

Б) Інтервальне оцінювання

2. Статистична перевірка гіпотез

Підґрунтя статистичного оцінювання та перевірки гіпотез:

l Закон великих чисел та центральна гранична теорема  - спільна дія великої кількості випадкових факторів приводить до результату, що майже не залежить від випадку.

     До речі,  вперше ужив термін "закон великих чисел" видатний французький математик Сімеон Денні Пуассон.

Центральна гранична теорема

Статистики та параметри

l Описові вибіркові характеристики прийнято називати статистиками, а відповідні їм характеристики генеральної сукупності – параметрами.

l Статистики обчислюються на основі інформації, що міститься у вибіркових даних. Вони не обов'язково будуть дорівнювати відповідним параметрам генеральної сукупності.

l Будь-яка вибірка дає значення статистик, що відрізняються від дійсних значень параметрів сукупності. У зв'язку із цим виникає потреба визначити, наскільки точно (тобто з якою ймовірністю) кожна статистика відображає відповідні параметри генеральної сукупності.

l Параметри – числові характеристики, що описують генеральну сукупність (наприклад, генеральні середні значення, міри варіації, коефіцієнти кореляції).

l Статистики – ті самі характеристики, але розраховані для вибірки (вибіркові середні, міри варіації, коефіцієнти кореляції).

Соціолог повинен ураховувати, що достовірність висновків про закономірності соціальних явищ, які описуються певними параметрами генеральної сукупності, залежить від якості вибірки.

Чому? Вибіркова сукупність є моделлю генеральної сукупності (тобто у ній із зазначеною точністю відтворюються статистичні розподіли досліджуваних ознак).

Ймовірність – числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, що можуть відтворюватися безмежно.

Невідомі параметри генеральної сукупності (популярність політичного лідера, рейтинг телевізійного каналу, ціннісні орієнтації сучасної молоді й т.і.), що оцінюють за результатами вибіркового дослідження, неможливо визначити точно; мова йде лише про приблизну оцінку, тобто оцінку з певною ймовірністю