Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою № 106

                                                                                              професор        В. М. Кобрін

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

з нормативної дисципліни «Цивільний захист».

Тема 3.1.3. «Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист»

Час: 180 хвилин

Місце: аудіторія

Навчальна мета: сформувати у студентів уміння прогнозувати екологічні і соціально-економічні наслідки ймовірних надзвичайних ситуацій, спричинених неспровокованими вибухами і пожежами, а також розробляти ефективні заходи щодо запобігання винекненню або пом якшення і ліквідування їх негативних наслідків.

Навчальні питання та розподіл часу

1.  Вступ 5хв.

2.  Основні положення щодо прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій 60 хв.

3.  Виявлення та оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта господарювання у результаті вибуху. Противибуховий захист 60 хв.

4.  Виявлення та оцінка очікуваної пожежної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта господарювання у результаті пожежі. Протипожежний захист 50 хв.

5.  Висновки 5 хв.

Навчальна література

1. Цивільний захист: навч. посібник / В.М. Кобрін, С.О. Вамболь,                      В.Л. Клеєвська, Л.Б. Яковлєв. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М.Є. Жуковського «Харк.авіац.ін-т». – 2007. – 96 с.

Вступ

Тема 3.1.3. є складовою розділу «Загальна підготовка» Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Цивільний захист» (для всіх спеціальностей) і передбачена для забезпечення формування у студентів уміння прогнозувати можливі екологічні і соціально-економічні наслідки ймовірних надзвичайних ситуацій спричинених неспровокованими вибухами і пожежами.

1. Основні положення положення щодо прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних НС.

Одним з основних завдань цивільного захисту є «прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій» / ст. 5 Закону України «Про правові засади цивільного захисту».

Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) – це завчасне визначення можливого перебігу подій (що призводять до людських і матеріальних втрат та погіршення стану довкілля) на території досліджуваного об’єкта економіки у разі виникнення конкретних НС з метою встановлення потреби в силах, засобах, матеріальних і фінансових ресурсах, необхідних для забезпечення запобігання виникненню вказаних надзвичайних ситуацій або для мінімізації та ефективної ліквідації їх можливих наслідків.

Основними етапами прогнозування є завчасне визначення і відображення:

• переліку надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, що можуть виникнути на території досліджуваного об’єкта або поширюватись на неї, у разі аварій на проідентифікованих ПНО;

• можливої величини ризику виникнення кожної з цих надзвичайних ситуацій;

• результатів виявлення та оцінки очікуваної оперативної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у разі реалізації кожної з таких надзвичайних ситуацій (для зручності виконання цієї роботи очікувану оперативну обстановку поділяють на інженерну, пожежну, радіаційну і хімічну).

Прогнозування починають із складання документа «Характеристика досліджуваного об’єкта господарювання», в якому слід відобразити основні відомості щодо:

• кліматичних, геологічних, метеорологічних і гідрологічних умов, особливостей географічного ландшафту, а також характеристики інших об’єктів економіки, інфраструктури і соціально-побутового призначення в районі розташування досліджуваного об’єкта господарювання;

• функціонального призначення, основних виробничих факторів, техногенного обладнання, особливостей розташування та конструктивного виконання будівель і споруд, чисельності виробничого персоналу і т. ін. кожного з елементів досліджуваного об’єкта.

Виявлення та оцінку здійснюють з використанням спеціальних бланків «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта), у результаті (назва події, що призведе до виникнення НС, основні класифікаційні ознаки цієї НС)», на яких відображено план досліджуваного об’єкта і план оточуючої місцевості, починаючи з попереднього оформлення кожного з бланків.

Основними операціями з виявлення очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки є визначення і відображення (з використанням тактичних знаків і пояснювальних написів):

• назви первинного уражального чинника конкретної НС;

• місця розташування та основних характеристик джерела цього чинника;

• форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зон можливого ураження (наприклад, зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань, або зон суцільних і окремих вторинних пожеж, або зони радіаційної небезпеки і зон помірного, сильного, небезпечного та надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення, або зони хімічного забруднення відповідно);

• можливого ступеня негативного впливу уражального чинника на елементи досліджуваного об’єкта (наприклад, повне, сильне, середнє чи слабке зруйнування конкретних елементів, або місця виникнення вторинних пожеж, або ділянки території об’єкта, які будуть забруднені радіоактивними чи небезпечними хімічними речовинами тощо з позначенням інтенсивності цього забруднення).

Основними операціями з оцінки очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки є визначення і відображення (з використанням пояснювальних написів):

• можливих величин загальних і санітарних втрат персоналу об’єкта (населення);

• можливої величини втрати основних фондів і можливої величини збитків;

• можливого рівня конкретної НС;

• переліку заходів щодо забезпечення захисту персоналу (населення) у НС, підвищення фізичноі стійкості складових ОГ до впливу уражальних чинників кожної з цих НС з метою забезпечення його сталого функціонування;

• переліку невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації, які необхідно буде провести для ліквідації її наслідків (з позначенням обсягів кожної з цих робіт, а також сил і засобів, необхідних для її виконання).

3. Виявлення та оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті вибуху. Противибуховий захист