Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист, страница 2

Робота виконується з використанням інформації документа «Ідентифікація ПНО досліджуваного ОГ» і стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• серед проідентифікованих ПНО, що входять до складу досліджуваного ОГ, найнегативнішу за наслідками НС може спричинити вибух газгольдера зі зрідженим пропаном;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань;

• визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг, ос.) і санітарних (М_сан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків від НС (Зб);

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення і відображення заходів щодо захисту персоналу (населення), підвищення фізичної стійкості складових ОГ до впливу УЧ цієї НС та забезпечення його сталого функціонування;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (синього кольору відповідної форми) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка пояснювальних написів: «інженерної»; «Павловського авіаційного заводу»; «неспровокованого вибуху газгольдера – 10211 (зріджений пропан – q, кг), R_{НС гран.конкр} = … за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником неспровокованого вибуху є повітряна ударна хвиля. Тому на вільний від інших зображень Плану місцевості бланка «Картки…» слід дописати пояснювальний напис у вигляді – «первинний уражальний чинник – повітряна ударна хвиля».

Визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом повітряної ударної хвилі є центр вибуху хмари газоповітряної вибухонебезпечної суміші, яка утворюється в районі розташування газгольдера (елемент – 6 на Плані авіаційного заводу «Картки …») у разі його несанкціонованої розгерметизації. Тому місце розташування джерела первинного уражального чинника відображають з використанням тактичного знака «Епіцентр вибуху» (у вигляді круга синього кольору з діаметром 5 мм), який наносять на умовне позначення елемента – 6 на План авіаційного заводу.

Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву горючої речовини («зріджений пропан») та її масу («q кг»), а у знаменнику – астрономічний час (Ч) і дату (Д) можливого виникнення НС): наприклад, «».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань. Оскільки можливий неспровокований вибух газгольдера відбуватиметься на відкритому майданчику, то повітряна ударна хвиля буде розповсюджуватися в межах верхньої напівсфери від центра вибуху у всіх напрямках в однакових умовах. Тому для наземних об’єктів зовнішні межі зони можливих повних зруйнувань (де надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі ∆Р_пух становить 50 кПа), зони можливих сильних зруйнувань (∆Р_пух=30 кПа), зони можливих середніх зруйнувань (∆Р_пух=20 кПа) і зони можливих слабких зруйнувань (∆Р_пух=10 кПа) мають форму концентричних кіл з центрами в епіцентрі вибуху. Враховуючи викладене, рекомендується відображати зовнішні межі зон можливих повних, сильних і середніх зруйнувань за допомогою тактичних знаків у

 

вигляді концентричних кіл синього кольору (з радіусами R₅₀, R₃₀ і R₂₀ відповідно), у розриві яких чорним кольором слід виконати пояснювальні написи – «50», «30» і «20» відповідно.

Тактичний знак синього кольору для відображення зовнішньої межі зони можливих слабких зруйнувань складається з дуг кола з радіусом R₁₀ довжиною (за хордою) 15 мм і «зубців» (висота і основа яких дорівнюють 4 мм, а вістря спрямовані до епіцентру вибуху). Згідно з вимогами ЄСКД пояснювальні написи «50», «30», «20» і «10» слід виконувати у «розривах» дуг тактичних знаків зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань, які необхідно «розташовувати» на одному і тому ж промені від епіцентру вибуху на периферію. Вказаний промінь рекомендується орієнтувати таким чином, щоб пояснювальні написи не «затінювали» іншу інформацію (наприклад, у північно-західному напрямку). Самі ж дуги зовнішніх меж зон можливих зруйнувань слід відображати тільки в межах Плану авіаційного заводу «Картки …» (тобто «виходити» за межі умовного зображення огорожі заводу – 19 забороняється). При цьому значення величин R₅₀, м, R₃₀, м, R₂₀, м і R₁₀, м, визначаються з використанням таких співвідношень:

R₅₀ = 4,23 r_І,                                                                                            (1)

R₃₀ = 5,69 r_І,                                                                                             (2)

R₂₀ = 7,29 r_І,                                                                                               (3)