Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист, страница 3

R₁₀ =11,28 r_І,                                                                                         (4)

,                                                                                                      (5)

r_ІІ = 1,7 r_І,                                                                                                (6)

де R₅₀, R₃₀, R₂₀, R₁₀ – радіуси зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань відповідно, м (вважають, що межах кожної з цих зон надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі зменшується за лінійним законом); r_І, r_ІІ – радіуси зовнішніх меж зони детонаційної хвилі та зони дії продуктів вибуху відповідно, м (зовнішні межі вказаних зон на Плані авіаційного заводу не відображають, але при прогнозуванні можливого ступеню зруйнування елементів заводу обов’язково враховують, що надлишковий у фронті повітряної ударної хвилі зменшується за лінійним законом від 2000 кПа до 1350 кПа (у зоні детонаційної хвилі) і від 1350 кПа до 300 кПа (у зоні дії продуктів вибуху), м); q_пр – маса «запасів» зрідженого пропану, що містяться у газгольдері, кг. Слід також відзначити, що відображення зовнішніх меж зон можливих повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань на Плані авіаційного заводу «Картки …» необхідно здійснювати з урахуванням масштабу цього Плану (1:5000).

Примітка. Всі розрахунки (з використанням зазначених і наступних співвідношень) слід виконувати на зворотній стороні бланка «Картки...» або на окремому аркуші.

Визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів авіаційного заводу здійснюють шляхом почергового виконання (стосовно кожного з елементів) комплексу таких операцій:

• визначення конкретного (найбільшого з можливих) значення величини надлишкового тиску повітряної ударної хвилі в районі «розташування» чергового елемента заводу – Р_{ел max}, кПа (величину Р_{ел max} визначають за «місцем розташування» конкретного елемента відносно зовнішніх зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань, використовуючи їх як своєрідну «лінійку»);

• визначення типу та основних характеристик будівлі (споруди) конкретного досліджуваного елемента з використанням інформації розділу «Характеристика досліджуваного об’єкта»;

• визначення з використанням таблиці 1 (за даними про величину Р_{ел max}, кПа, тип і характеристики будівлі конкретного досліджуваного елемента) можливого ступеня зруйнування цього елемента;

• відображення зазначеного ступеня зруйнування конкретного досліджуваного елемента за допомогою тактичних знаків синього кольору у вигляді: двох нахилених прямих, що перетинають одна іншу, довжиною 10÷15 мм кожна – у разі повного зруйнування; овалу (нахилена велика вісь якого має довжину 10÷15 мм) з поперечними рисками (довжини яких і відстань між ними становлять 3-4 мм) – у разі сильного зруйнування; двох взаємно паралельних нахилених прямих (довжиною 10÷15 мм) з поперечними рисками (довжиною 3-4 мм) – у разі середнього зруйнування; однієї нахиленої прямої (довжиною 10÷15 мм) з поперечними рисками (довжиною 3-4 мм) – у разі слабкого зруйнування.

Вказані тактичні знаки слід «наносити» на умовне зображення (на Плані авіаційного заводу «Картки …») конкретного досліджуваного елемента. При цьому (згідно з вимогами ЄСКД) необхідно зберігати одну й ту ж величину кута нахилу вказаних прямих.

Слід також відзначити, що: при слабкому зруйнуванні будівлі (споруди) – пошкоджується її дах, руйнується заповнення вікон і дверей, починають руйнуватися ненесучі перегородки між окремими приміщеннями, частково руйнується штукатурне покриття а тому в цих приміщеннях люди можуть отримати травми і поранення навіть загинути, а обладнання і майно може бути пошкодженим; при середньому зруйнуванні будівлі (споруди) до ознак слабкого зруйнування додається повне зруйнування даху будівлі, повне зруйнування ненесучих перегородок, часткове зруйнування несучих стін і перекриттів, повне зруйнування штукатурного покриття (внаслідок чого в будівлі може виникнути пожежа через пошкодження електромережі), тому в цих приміщеннях люди можуть загинути або отримати травми, поранення, опіки та отруєння чадним газом, а обладнання та майно - зруйнування та пошкодження; при сильному зруйнуванні будівлі (споруди) від неї залишаються тільки пошкоджені несучі конструкції першого та іноді другого поверху, все інше перетворюється на уламки будівельних конструкцій, що утворюють завал, тому люди гинуть або отримують тяжкі травми, поранення, опіки й отруєння та ще й опиняються під завалом, а обладнання та майно – руйнується; при повному зруйнуванні вся будівля (крім підвальних приміщень) перетворюється в уламки будівельних конструкцій, які утворюють завал, тому люди гинуть, отримують тяжкі травми, поранення, опіки та отруєння, опиняються під завалом, а обладнання та майно руйнується.

Місця можливого виникнення завалів відображають на Плані авіаційного заводу за допомогою тактичного знака синього кольору у вигляді нахиленої прямої довжиною 10-15 мм, який наносять біля умовного позначення будівлі (споруди), де прогнозується сильне або повне зруйнування. Поряд з тактичним знаком завалу виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого вказують висоту завалу – Н_зав, м, а у знаменнику – його довжину – Д_зав, м, і ширину Ш_зав, м): . При цьому величини висоти, довжини і ширини можливого завалу визначають з використанням співвідношень:

Н_зав ≤ 0,5 Н_буд,                                                                                       (7)

Д_зав = Д_буд + Н_буд,                                                                                      (8)

Ш_зав = Ш_буд + Н_буд,                                                                           (9)

де Д_буд, Ш_буд і Н_буд – довжина, ширина і висота будівлі, м (на місці якого прогнозується утворення завалу).