Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

“Харківський авіаційний інститут”

ЗАТВЕРДЖУЮ          

Завідуючий кафедрою № 106

                                                                                         професор          В.М. Кобрін

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

з нормативної дисципліни “Цивільний захист”

Тема 3.1.5. “Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру”

Час: 90 хвилин.

Місце: аудиторія.

Навчальна мета: сформувати уміння здійснювати виявлення та оцінку інженерної обстановки на території досліджуваного об’єкта господарювання (адміністративно територіальної одиниці) у разі виникнення ймовірних для нього (неї) надзвичайних ситуацій, спричинених зсувом ґрунту, сильним вітром і підтопленням.

Навчальні питання та розподіл часу.

Вступ                                                                                                                 5 хв.

1. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті зсуву ґрунту                     30 хв.

2. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті сильного вітру                           25 хв.

3. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті підтоплення                                25 хв.

Висновки                                                                                                           5 хв.

Научно-навчальні посібники:

1. Науково-навчальний стенд “Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій”

Навчальна література:

1. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки,

що може виникнути на території досліджуваного об’єкта

у результаті зсуву ґрунту

Зсув ґрунту – це сповзаюче зміщення верхніх шарів земної поверхні під впливом сил земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою (тобто більш глибокими шарами землі). Таке сповзаюче зміщення може виникнути на похилих ділянках території внаслідок природних причин (наприклад, збільшення крутизни схилів, перезволоження грунту таких схилів, підмив основи схилів морською або річковою водою) або внаслідок антропогенних впливів (наприклад, руйнування схилів: при облаштовуванні доріг та інших видів інженерних споруд; при вирубці лісів на схилах; при неправильному впровадженні заходів агротехніки на схилах та ін.).

За глибиною залягання шару грунту, що сповзає (Н_зал,м) всі зсуви поділяються на: поверхневі зсуви - Н_зал  1м; мілкі зсуви – 1м < Н_зал≤5м; глибокі зсуви – 5м < Н_зал≤20м.

За об`ємом сповзаючого шару (V_с.ш, м) всі зсуви поділяються на: малі зсуви – V_с.ш ≤10000м; великі зсуви – V_с.ш 100000 м; дуже великі зсуви – V_с.ш≤1000000м.

Робота з прогнозування екологічних наслідків надзвичайних ситуацій спричинених зсувами, виконується з використанням стандартного бланка  “Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об`єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС, основні класифікаційні ознаки цієї НС) у такій послідовності:

попереднє оформлення бланку;

визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

визначення та відображення основних характеристик джерела цього уражального чинника;

визначення та відображення форми, геометричних розмірів просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження;

визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта;

визначення та відображення можливої кількості аварій на конкретних видах КЕМ і ТМ;

визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (втрати ОФ, МЗП);

визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,осіб) і санітарних (М_сан,осіб), втрат виробничого персоналу (населення);

визначення та відображення можливої величини збитків (Зб, МЗП) від НС;

визначення та відображення можливого рівня (Рівень НС) конкретної надзвичайної ситуації;

визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів синього кольору) і пояснювальних написів (які виконують креслярським шрифтом чорним кольором).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні “пробіли” заголовку бланка (див. рис. 1) пояснювальних написів: “інженерної”, “Павлівського авіаційного заводу”, “зсуву грунту – 20103 (Н_зал=5м, V_с.ш< 10⁴ м³, глина) R_{НСгран.конкр}> 10^-6 за рік”. Крім того у рамку “Виконав” слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис виконавця та дату виконання документу.

Визначення і відображення первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником надзвичайних ситуацій природного характеру, спричинених зсувами – 20103 ( який створює інженерну обстановку на досліджуваному об`єкті) є механічний вплив рухомих мас ґрунту або гірських порід. Тому на вільній від інших зображень ділянці і Плану місцевості “Картки очікуваної...обстановки...” слід дописати чорним кольором креслярським шрифтом пояснювальний напис у вигляді “Первинний уражальний чинник – механічний вплив рухомих мас грунту”.

Визначення та відображення основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом зазначеного уражального чинника є процеси, які відбуваються на зсувонебезпечній ділянці території у разі виникнення на ній сповзаючого зміщення верхніх шарів земної поверхні під впливом сил гравітації без втрати контакту з нерухомою основою. Основними характеристиками цього джерела є: глибина залягання шару грунту, що сповзає - Н_зал, м; об`єм сповзаючого шару грунту V_с.ш, м³;назва матеріалу основи. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” (поблизу від тактичного знака “межа зони можливого ураження внаслідок зсуву”) слід виконати пояснювальний напис у вигляді дробу. У чисельнику цього дробу слід записати основні характеристики конкретного зсуву (наприклад, у вигляді “зсув - Н_зал=5м, V_с.ш< 10⁴ м³, глина”), а у знаменнику – астрономічний час (“Ч”) і дату (“Д”) можливого виникнення НСПрХ:

При цьому дані про можливі (прогнозовані) величини Н_зал, м і V_с.ш, м³, здобувають у результаті геологічного дослідження (методом буріння) конкретних зсувонебезпечних ділянок місцевості.

Визначення і відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження досліджуваного зсуву. Форму, геометричні розміри і просторове розташування зони можливого ураження досліджуваного зсуву рекомендується вважати повністю співпадаючими з відповідними параметрами зсувонебезпечної ділянки конкретної території, які визначені за результатом геологічного дослідження цієї ділянки. Зовнішню межу ЗМУ зсуву відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки...” з використанням тактичного знака у вигляді штрихової кривої синього кольору, у розриві якої чорним кольором креслярським шрифтом виконаний пояснювальний напис “Зсув”.