Моделі рішень проблем беззбитковості виробництва, страница 5

5. Визначити ціну реалізації для одержання прибутку в розмірі 15000 грн. при обсязі реалізації 5000 одиниць.

Використовуємо фундаментальну формулу і складаємо рівняння:

75000 = 5000Р - (40000 - 70 х 5000; = 5000/⁵ - 90000 => 5000Р = 15000 - 90000 = 705000 => Р = 705000 ; 5000 = 21 грн.

Отже, оптова ціна одиниці продукції в даній ситуації необхідна в розмірі 21 грн. і збільшується на 1 гри.

6. В пункті 2 показано варіант розрахунку з використанням показника маржинального прибутку. В ряді випадків такі розрахунки значно простіші від використання фундаментальної формули беззбитковості виробництва. Наведемо окремі приклади.

Для визначення точки беззбитковості в натуральних одиницях використовується формула:

Г« = А: М = 40000 : 10= 4000 од.

 Точка беззбитковості в грошових одиницях обчислюється по формулі:

Тг = А: К,, = 40000 : 0,5 = 80000 грн.

Для визначення доходу від реалізації використовується формула:

П ° (А + Д) : К,, = (40000 + 20000,1: 0,5 ° =60000 : 0,5 =] 20000 грн.

Обрахування обсягу реалізації в натуральних одиницях виконується по формулі:

Х = (А - Д} : М = (40000 + 20000): 10 = = 60000 : 10= 6000 одиниць.

Прибуток від реалізації може бути розрахований за формулою:

Д=П хК,,-А ⁼ 720000 х 0,5 -40000 = = 60000 - 40000 = 20000^\ грн. - •

Отже, наведені приклади свідчать про те, то використання маржинального прибутку і його коефіцієнта спрощують розрахунки і тому слід прагнути частіше його використовувати.

3.5. Особливості аналізу в багатономенклатурному виробництві

Всі розрахунки по бухгалтерській моделі беззбитковості проводилися для умов виробництва та реалізації одного виду продукції. В реальній дійсності таких підприємств мало, переважна більшість виробництв є багатономенклатурними.

В умовах випуску і реалізації декількох видів продукції доцільно проводити розрахунки по зведеній

 кількості виробів. Для цього розглянемо приклад випуску трьох видів продукції (табл.3.3.)

Таблиця 3.3. Показники

діялності акціонерного товариства за І квартал 19х8 р.

Продукція	Кількість продукції (Ф	Ціна одиниці просп-кції	Змінні витрати на одиницю (В)	^іаржи-на.'їьний доход на одиницю М	Постійні витрати за квартал !А}	Вартість прод\'тщ (П)
По ял ану на квартал
А	4000	20	16	4	*	80000
Б	6000	5	•З	2	*	30000
В	1000	10	7	3	*	10000
Разом	11000				19000	120000
Факті			ічно за кв	артал
А	4500					90000
Б	5500					27500
В	1200					12000
Разом	11200				19000	129500

Проведемо обчислення по планових показниках. Для визначення прибутку по плану, скористаємося формулою:

Д=(Р-В)Х-А=МХ-А.

Але для багатономенклатурного виробництва вона дещо змінюється:

Д=ІМХ-А

В нашому випадку одержуємо:

Д = [(4 х4000) -(2 х 6000) - (3 х 1000)]- 19000 = (16000 + 72000 + 3000,1 - 79000 = 37000 - 79000 ° 72000

 Одержаний результат дає можливість встановити

прибуток на середню одиницю продукції:

Д= 12000: 11000= 1,09; М= 21000: 11000=2,82

Далі обчислюємо точку беззбитковості:

Т = А : (Р - В) = А: М = 19000 : 2,82 = 6755 одиниць

Кромка безпеки становить:

Кб =(1- Т/Х) 100 ⁼ (1 - 6738:11000) 100 =

(1-0,:613) 100=38,7%

Аналогічні розрахунки можливо виконати і для варіанту фактичного випуску продукції.

Прибуток по фактичному випуску складає:

Д = [(4 х4500) - (2 х5500) + (3 хПОО)]- 19000 ⁼

= (18000 - 11000 + 3600) - 19000 - 32600 - 79000 ° 13600

Обчислюємо маржинальний дохід на середню одиницю: _

М- 32600: 11200 -2,91

Звідси точка беззбитковості складає:

Г = А :~М- 19000 : 2,91 = 6530 одиниць Відповідно кромка безпеки становить:

К„ =(1- Т.'Х)100 =(1- 6530 : 11200)100 =

= (1-0,583) 100 -41,7%

Таким чином, фактичний випуск продукції за квартал по кількості одиниць збільшився на 200 (11200-11000). Зміна структури випуску призвела до збільшення планового прибутку на 1600 (13600 -12000) грн. Якби зростання випуску було б пропорційним, то зростання планового прибутку було пропорційним росту кількості одиниць (11200 :

11000)х100 = 101,8%, або 12000 х 101.8 : 100 = 12,218 грн. Отже, різниця прибутку 1382 (13600 - 12218) гри. є результатом зміни номенклатури.

 Відповідно, точка беззбитковості знизилася з 6738 до 6530 одиниць, а кромка безпеки зросла з 38,7% до 41,7%.

Використовуючи дані про середній маржинальний дохід, можна провести всі інші аналітичні розрахунки, які приведено в параграфі 3.4.

Наприклад, треба визначити кількість одиниць продукції, яку необхідно випустити для одержання прибутку в розмірі 15000 грн.

Виходимо з базової формули одержання прибутку:

Д-МХ-А 15000 =2,82Х-19000 => 2,82Х= 15000 - 19000 = 3-^000 => Х ° 3^000 ; 2,52 = 72057 одиниць.

Це означає, що організація повинна збільшити випуск кожного виду продукції пропорційно на 9,88% (12087 : 11000 =1,0988).

3.6. Обмеження бухгалтерської моделі аналізу беззбитковості виробництва

Аналіз будь-яких господарських ситуацій з допомогою математичних або графічних моделей має ту властивість, що одержаний результат вважається абсолютним, бездоганним. Тому цей результат сприймається як готова відповідь на відповідну управлінську проблему.

Слід врахувати, що при розгляді бухгалтерської моделі беззбитковості (рис.3.6.) було вказано на допущення, які були свідомо прийняті для спрощення  розрахунків. Тому при аналізі ситуацій одержаний результат необхідно вивчити з позиції економіста з врахуванням прийнятих допущень. Такий підхід дозволить уникнути серйозних помилок та неправильних висновків при аналізі.

Розглянемо основні допущення в бухгалтерській моделі беззбитковості виробництва.