Будь-яка ячейка пам'яті має два типи адрес: фізичний і логічний. Фізична адреса представляється 20 розрядним числом і однозначно визначає будь-яку з 1Мбайту ячейок пам'яті. В 16 розрядній системі адреса лежить в діапазоні від 0 до FFFFF. Весь обмін інформацією між МП ВіС і пам’яттю здійснюється з використанням фізичних адрес.
МП має три групи регістрів:
1) Регістри загального призначення (для зберігання проміжних результатів);
2) Регістри індексні та вказівники (розміщення або добування інформації з вибраного сегменту пам'яті);
3) Регістри сегментів (задають початкові адреси (бази) самих сегментів пам'яті)
МП має 9 розрядів прапорця, які використовуються для запису стану АЦП при виконанні різних команд і управління їх роботою, а також тринадцять 6 розрядних регістрів.
Вивід МП ВіС, позначений MN/MX служить для задання типу роботи МП ВіС. Подача на цей вхід напруги +5В. вказує на те, що в МП системі є мінімальна конфігурація виробляє на своїх вихідних зажимах всі необхідні сигнали.
Мікросхема має просту і змінну систему перетворень. Переривання можуть бути визначені зовнішніми пристроями, виконанням відповідних команд, а також ініціюватися самою мікросхемою (внутрішнє переривання). Існує 256 різних типів переривань.
В залежності від використання команд формат може змінюватися від 1 до 6 байт. Однобайтні команди керують прапорцями або одним з регістрів. Для більш складних команд вся інформація про довжину команд закладена в першому з двох байтів. Перші шість розрядів в багатобайтних командах. В третьому-шостому байтах команди міститься інформація про величину постійного зміщення, а також необхідні константи, що задається в команді. Постійне зміщення може задаватись одним D8 або двома байтами D16.
11. Вибір елементної бази.
Технічні характеристики і режими експлуатації цифрових ВіС і мікропроцесорів в значній мірі вимагаються структурою і параметрами їх базових елементів. Тому характеристики пристрою залежить від правильного вибору елементної бази.
Основу пристрою повинні скласти ВіС. В них реалізується основні обчислювальні і логічні функції пристроїв, а також функції пам'яті різного призначення.
Зменшити долю елементів середньої степені інтеграції, і різко зменшити число мікросхем в апаратурі можна шляхом використання ПЛМ.
Промисловістю випускається декілька різновидностей серій типу ТТЛ: стандартні серії К133, К155, серії з високою швидкодією К130, К131, мікропотужна серія К134, серії з діодами К530, К531, К555, серія К1533 та інші.
В основному всі серії ТТЛ мають однакову напругу живлення, яка становить (5±10%)В. і одинакові значення логічних рівнів.
Мікросхеми тиру ТТЛ мають такі параметри:
- Середня статистична потужність споживання - 22÷40мВт.
- Завадостійкість – 0,35-0,5В.
- Частота переключання – 10-30МГц.
Ці мікросхеми є основою для побудови пристроїв цифрової техніки. У складі цієї серії є тригери, дешифратори, регістри, лічильники, суматори, елементи пам'яті ОЗП і ПЗП із схемами керування.
Для дешифрування адреси необхідно використати двійковий дешифратор на вісім направлень. Доцільно використати мікросхему К555 ИД7 або КР531 ИД7.
Для ініціалізації прапорця необхідно використати тригер. Вибираємо мікросхему серії 59Т ТМ2. Вона має в одному корпусі 2 тригера.
Схему компенсатора можна побудувати на різних типах ОП. Доцільно вибрати найпростішу мікросхему.
В перетворювачі необхідно буферизувати шину адреси, побудувати внутрішній інтерфейс і порти виводу. Для цього необхідно застосувати буферний регістр, призначений для вводу і виводу інформації із спростуванням. Управління передачею інформації від входу до виходу. STB дозволяє зберігати інформацію попереднього такту. Кристал вибирається подачею сигналу низького рівня OE. Живлення мікросхеми +6В±5%.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.