Стовпчик 16 розраховуємо за формулою (3.6):
Для va:
w0x+0,5 bm=1,085+0,5·64,723=33,447 Н/кН
Для vp:
w0x+0,5 bm=1,132+0,5·63,439=32.851 Н/кН
Стовпчик 17 розраховуємо за формулою (3.7):
Для va:
w0x+bm=1,085+64,723=65,808 Н/кН
Для vp:
w0x+bm=1,132+63.439=64.571 Н/кН
Щоб розв'язати гальмову задачу треба знайти залежності, які допускаються по гальмам швидкості руху потяга, від крутості схилів заданої ділянки, які виходять з умови зупинки потяга в межах заданого гальмового шляху.
При розв'язанні гальмової задачі використовують графоаналітичний метод.
Повний (розрахунковий) гальмовий шлях складе:
(4.1)
де Sп – шлях підготовки гальм до дії, протягом якого гальма потяга умовно приймаються недіючими (від моменту установки ручки крана машиніста в гальмове положення до вмикання гальмів потяга на повну гальмову силу);
Sд – дійсний гальмовий шлях, протягом якого потяг рухається з діючими на повну силу гальмами (кінець шляху Sп співпадає з початком шляху Sд).
За допомогою рівняння (4.1) шукаємо допустиму швидкість як величину, яка відповідає точці перехрещення графічних залежностей підготовчого шляху Sп і дійсного гальмового шляху Sд від швидкості руху потяга на режимі гальмування.
Щоб розв’яти гальмову задачу використовуємо данні розрахункової таблиці питомих рівнодіючих сил та будуємо графічну залежність питомих уповільнюючих сил при екстреному гальмуванні від швидкості ω0х+bT=f(v), а поряд, праворуч, встановлюють у відповідних масштабах систему координат V - S (рис. 3).
Осі швидкостей в обох системах координат повинні бути паралельні, а осі питомих сил (ω0х+bT) і шляху S повинні лежати на одній прямій.
Від точки О1 праворуч на осі S відкладається значення повного гальмового шляху Sт, який слід приймати рівним: на схилах крутістю до 6 % включно -1000 м, на схилах більше 6% - 1200 м.
На кривій ω0х+bT=f(v) відмічаємо точки, що відповідають середнім значенням швидкостей вибраного інтервалу 10 км/год . Через ці точки і точки на осі ω0х+bT, що відповідає крутості схилу , проводяться лінії.
Побудова кривої V=f(S) починається з точки О1, тобто де відома кінцева швидкість при гальмуванні, що дорівнює нулю. З цієї точки проводять перпендикуляр від лінії 1 до кінця першого інтервалу, тобто в межах від 0 до 10 км/год (відрізок О1А). Із точки А проводять перпендикуляр від лінії 2 другого інтервалу, тобто в межах від 10 до 20 км/год (відрізок АВ). З точки В проводять перпендикуляр від лінії 3 третього інтервалу (відрізок ВС) і т.д. Початок кожного наступного відрізка співпадає з кінцем попереднього.
В результаті розрахунків отримують ламану лінію О1АВСDЕFGHJK. Ця лінія представляє собою, виражену графічно, залежність швидкості гальмуючого потяга від пройденого шляху для руху по певному схилі.
На цей графік слід накласти залежність підготовчого гальмового шляху від швидкості:
(4.2)
де vn – швидкість на початку гальмування, км/год;
tп – час підготовки гальм до дії (с), цей час для вантажного потяга дорівнює:
(4.3)
де іс – крутість схилу, для якого вирішується гальмова задача (зі знаком мінус);
bт – питома гальмова сила при початковій швидкості гальмування Vн.
Число осей в составі:
(4.4)
де n4 – число осей чотиривісних вагонів;
n8 – число осей восьмивісних вагонів.
Підраховуємо значення Sп при V=0 і при Vн=100 км/год, для того щоб виконати побудову залежності підготовчого гальмового шляху Sп від швидкості для кожного із схилів по двом точкам.
Вважається, що гальмуючий потяг рухається зліва направо.
Графічну залежність між Sп і Vп будують в тих же обраних масштабах. Значення Sп обчислене для швидкості Vп=100 км/год відкладаємо на "рівні" цієї швидкості. Отримані точки L і М з'єднують з точкою О3. Точка перехрещення ламаної лінії О1АВСDЕFGHJK з лінією O2N - точка R - визначає максимально допустиму швидкість руху потяга на перевіряємому схилі дільниці при даному розрахунковому гальмовому шляху Sт. В курсовій роботі слід отримати ці значення швидкостей для усіх рекомендованих схилів і для двох гальмових шляхів ST = 1200 м.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.