Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження на МТМ з комутацією каналів при впровадженні ЦСК Квант-Е, страница 9

Норма втрат pдля пучків міжстанційних ліній на МТМ складає 0,005 (0,5%), між ОПС і ВСС або ЗЛМ (АМТС) – 0,001, а на ЗЛ до ПС р=0,0001 [7].

Метод, що вибирається для розрахунку кількості ЗЛ залежить від структури пучка, що розглядається, тобто від способу побудови комутаційного поля, до якого підключений даний пучок ЗЛ по вихідному зв’язку. Отже, для розрахунку V, необхідно знати: структуру комутаційного поля, навантаження на пучок ЗЛ, норму втрат для певного пучка ЗЛ.

Кількість ЗЛ від ЦСК (ОПС, ПС) визначається як для повнодоступного неблокуючого пучка за першою формулою Ерланга:                                                (15)

Для визначення кількості ЗЛ використовуємо табульовані значення формули (15) [7]. Наприклад, кількість ліній (каналів)  від ОПС до РАТС-2 при YO-РАТС2=11,308 Ерл. і втратах р=0,005 отримуємо VО-Д=134 ліній. Аналогічно визначаємо кількість ліній від ОПС до ПС, АМТС і ВСС, від ОПС, АМТС до РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і результати розрахунків зводимо в табицю 9.

Кількість ЗЛ від РАТС-2 (АТСДК) визначаємо за формулою О'Делла, яка отримана для розрахунку неповнодоступного пучка ліній:

                              ,                                             (16)

де D =10 - доступність одного напрямку I ГШ (ступінь I ГШ виконана на ДКШ-100);

YD - інтенсивність навантаження, яке обслуговується повнодоступним пучком з D ліній при заданих втратах, визначається по формулі Ерланга;

р =0,005 - втрати пучка ЗЛ, який йде до РАТС.

Аналогічно визначаємо пучки ліній між РАТС-2 (РАТСДК) і РАТС-3, РАТС-4, АМТС, ВСС. Результати обчислення зводимо в таблицю 9.

Кількість ЗЛ від координатних АТС розраховується методом ефективної доступності. На ступені ІГШ АТСК-У використовується дволанковий комутаційний блок ГШ-3 з параметрами [N´V´M] = [80´120´400].

Метод розрахунку полягає в тому, що дволанкова  комутаційна система з блокуванням розглядається як одноланкова неповнодоступна схема з деякою ефективною доступністю DЕФ. Для визначення DЕФ запропоновано формулу:

DЕФ = DМІН + Q∙(DСЕР-DМІН),(17)

де Q = 0,75-0,85 – емпіричний коефіцієнт; DМІН = (mA nA + 1)∙q – мінімальна доступність; DСЕР = (mA-Ym)∙q– середня доступність;

Ym=nA´a– навантаження на ПЛ одного комутатора ланки А, для якого nA< mA, nA=13,3; a=0,6 Ерл. – середнє навантаження на один вхід комутатора ланки А.

Для КБ ГШ-3 mA=20 – кількість виходів з одного комутатора ланки А,  q - кількість виходів з одного комутатора ланки В в одному напрямку, q = 1, 2 чи 3 (у цьому випадку максимальна доступність одного напрямку буде 20, 40 чи 60). При відомому значенні DЕФ визначення ємності пучка вихідних ЗЛ з поля ГШ-3 РАТС типу АТСК-У зводиться до використання формули О'Делла.

Розраховуємо кількість ЗЛ (каналів) від РАТС-3 (АТСК-У) до ОПС, використовуючи вище наведений метод ефективної доступності, приймаючи q=3, тому що ємність ОПС  більша ніж 8000 АЛ.

Аналогічно визначаємо кількість ЗЛ між РАТС-3 і РАТС-2 (q=3), РАТС-4(q=3), АМТС(q=2), ВСС(q=1), між РАТС-4 і ОПС(q=3), РАТС-2(q=3), РАТС-3(q=2), АМТС(q=2), ВСС(q=1). При визначенні кількості внутрішньостанційних ЗЛ на АТСК-У (q=2). Загальна кількість напрямків при однієї ступені ГШ може бути не більше 18 плюс два запасних. В нашому випадку ця умова виконується. Результати розрахунків кількості ЗЛ зведено в таблицю 9.

Таблиця 9

Кількість міжстанційних  з’єднувальних ліній

до від

OПС

РАТС-2

(АТСДК)

РАТС-3

(АТСК-У)

РАТС-4

(АТСК-У)

АМТС

ВСС

ПС

 

 OПС

 РАТС-2

(АТСДК)

РАТС-3

(АТСК-У)

РАТС-4

(АТСК-У)

АМТС

-

-