Інтенсивності навантаження на ЦСК визначаються наступним співвідношеннями:
YВ.АБ.і = Nі.Д∙*уВ.Д + Nі.К∙*уВ.К + Nі.Т∙*уВ.Т , (4)
YВХ.АБ.і = Nі.Д∙*уВХ.Д + Nі.К∙*уВХ.К , (5)
YМВ.АБ.і = Nі.Д∙*уМВ.Д + Nі.К∙*уМВ.К + Nі.Т∙*уМВ.Т , (6)
YМВХ.АБ.і = Nі.Д∙*уМВХ.Д + Nі.К∙*уМВХ.К. (7)
Використовуючи формули (4)-(7), визначаємо інтенсивності навантажень на проектовані ОПС і ПС:
Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:
YВ.СП.і = КСП *YВ.АБ.і,(8)
де КСП = 0,05 – частка навантаження, що направляється до спецслужб. Приймаємо КСП=0,05 і визначаємо навантаження до спецслужб від всіх АТС на мережі:
Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося дорівнює:
YВИХ.АБ.і = YВ.АБ.і – YВ.СП.і . (9)
За формулою (9) визначаємо інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося, для всіх АТС мережі:
На рис. 3 зображено схему розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е».
Рис.3. Схема розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е»
Навантаження вихідне зовнішнє з АМ на групові тракти YГТ АМ менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно, і для аналогових АТС – навантаження виходу ГШ менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку (вхідне, вихідне):
qВ=(tВ-tН)/tВ, tН=tС+tНАБ+tУ, (10)
де tВ – середня тривалість заняття АЛ;
tС – середній час слухання сигналу станції, що дорівнює 3 сек;
tУ – час встановлення з'єднання, tУ=0,
tНАБ – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарату (ТА). Для шлейфового (імпульсного) способу (ШН) tНАБ=1,5*∙ncек, а для тонального способу (ТН) tНАБ=0,4*n сек, де n– кількість цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. Частки ТА з ШН (КШН) і з ТН (КТН), згідно завдання, вибираються самостійно, (для розрахунку можна прийняти КШН=КТН=0,5). Кількість набраних цифр для міського вихідного зв'язку приймається n=5 або 6 в залежності від значності нумерації. При змішаній нумерації, як прийнято на проектованій МТМ, визначається середньозважене значення n:
n=р5∙*5+(1- р5)*∙6,(11)
де р5 – частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина р5 дорівнює:
р5=(11.1)
де ∑N5 і ∑N6 – загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.
Враховуючи, що тільки абоненти проектованої ОПС і ПС мають 6-ти значну нумерацію, визначаємо параметри n і р5 за вищеподаними формулами.
Середній час зайняття АЛ при міському зв'язку tВі міжміському зв'язку tМВ залежить від частки квартирних ТА і наведено в таблиці 4. При заданому КК=0,4 для аналогових АТС-2, АТС-3, АТС-4 tВ=57 с і tМВ=70 с, для ЦКС (ОПС і ПС) при КЦ=0,95 tВЦ=82с і tМВЦ=78с.
Таблиця 4
Середня тривалість t=φ(Кц, Кк) для ранкової ГНН
Кк,Кц |
0,10 |
0,15 |
0,20 |
0,25 |
0,30 |
0,35 |
0,40 |
0,45 |
0,50 |
0,55 |
0,60 |
0,65 |
0,70 |
0,75 |
0,80 |
0,85 |
0,90 |
tв,с |
52 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
60 |
63 |
65 |
68 |
70 |
73 |
75 |
78 |
80 |
tмв,с |
66 |
66 |
67 |
68 |
68 |
69 |
70 |
70 |
71 |
72 |
73 |
73 |
74 |
74 |
75 |
76 |
77 |
Тепер визначаємо час набору номера tНАБ, tН і коефіцієнти qВ, qВЦ при міському зв'язку за вище поданими формулами для аналогових і цифрових АТС відповідно:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.