Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження на МТМ з комутацією каналів при впровадженні ЦСК Квант-Е, страница 5

При побудові і реконструкції аналого-цифрових мереж необхідно виконувати наступні рекомендації [1, 2]:

- ЦСК не повинні вмикатися в аналогові вузлові райони через аналогові ВВхП (ВВП) на правах районних АТС цього АВР;

-- нові ЦВР не рекомендується заповнювати новими аналоговими станціями, маючи на увазі кінцеву мету - утворення єдиної цифрової мережі;

- як правило, необхідно уникати двократного перетворення А/Ц – Ц/А в одному з'єднувальному тракті;

- зв'язок між ЦСК та електромеханічними АТС повинен здійснюватися по каналах з ІКМ зі встановленням напівкомплектів (апаратури ІКМ) на стороні електромеханічних АТС.

Визначення відстаней між станціями на МТМ відповідно рис. 1 у вибраному мірилі (1см = 1км) і отримані результати зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2

Міжстанційні відстані, км

до від	OПС	АТС-2	АТС-3	АТС-4	ПС
OПС	-
АТС-2
АТС-3
АТС-4
ПС

З. РОЗРАХУНОК ІНТЕНСИВНОСТІ ТЕЛЕФОННОГО НАВАНТАЖЕННЯ

3.1 Визначення категорій джерел навантаження

Розрахунок інтенсивності абонентських навантажень прийнято починати з поділу на категорій джерел навантаження, які відрізняються середнім числом викликів, середньою тривалістю зайняття і годиною найбільшого навантаження (ГНН). На існуючій МТМ виділено наступні категорії джерел навантаження:

¾ абоненти ділового сектора – категорія 1(Д);

¾ абоненти квартирного сектора – категорія 2 (К);

¾ універсальні таксофони – категорія 3 (Т).

Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.

N_і.Д=(1 – К_К)*N_і.І, (1)

N_і.К=К_К *N_і.І,                                                (2)

де            К_К  – частка абонентів квартирного сектору;

N_і.І – кількість абонентів індивідуальних і-тої РАТС, де і номер станції;

N_і.Д, N_і.К– кількість абонентів по категоріях ділового і квартирного секторів відповідно.

Використовуючи формули (1) і (2), визначаємо склад абонентів для РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4:

Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів  для ОПС і  ПС дорівнює:

N_О.І = N_О – N_О.Т                                                                                 (3)

N_П.І = N_П – N_П.Т                                                                                 (3.1)

Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо для ОПС і ПС кількість абонентів ділового і квартирного секторів за формулами (1), (2), замінюючи К_К на К_Ц, де К_Ц - частка абонентів квартирного сектора на ОПС і ПС. Задано, що К_Ц в 2 рази більше, ніж К_К, тобто К_Ц= 0,8. Тоді:

N_О.Д = (1 – К_Ц)*N_О.І ,                                   (3.2)

N_О.К = К_Ц *N_О.І,

N_П.Д = (1 – К_Ц)*N_П.І ,                                   (3.3)

N_П.К = К_Ц *N_П.І

Абонентська лінія характеризується наступними видами зайняття: вихідним міським, вхідним міським, міжміським вихідним, міжміським вхідним. В залежності від виду зайняття АЛ характеризується питомою інтенсивністю абонентських навантажень, які визначаються статистичними змінами на мережі і залежать від ємності мережі, категорії АЛ  і виду ГНН. У Курсовій роботі береться ранкова ГНН, у таблиці 3 наведено значення питомих абонентських навантажень: міське вихідне (y_В.і,) міське вхідне (y_ВХ.і,) міжміське вихідне (y_МВ.і ) і міжміське  вхідне  (y_МВх.і ).

Таблиця 3

Питоме абонентське навантаження

Ерланги
yВ.і			yВХ.і		yМВ.і			yМВХ.і
Д	К	Т	Д	К	Д	К	Т	Д	К
0,074	0,025	0,09	0,07	0,023	0,01	0,001	0,05	0,008	0,001