Теоретико-правові аспекти цивільного права як науки.Загальна характеристика методів науки цивільного права.Предмет науки цивільного права, страница 8

Системність цивілістичних досліджень передбачає врахування наявних поглядів, ідей з метою створення нових знань про досліджуване явище. Тому цивілістичні праці не повинні (лише) повторювати вже відоме і не вносити нічого нового. Водночас слід застерігати від намагань дати «нове» за будь-яких умов, не беручи до уваги необґрунтованість і навіть помилковість такої «новизни».

Системний підхід сприяє формуванню органічного зв’язку наукової роботи з практикою. Це слід розуміти не лише як необхідність знання практики вченими-цивілістами, а і як поєднання юристами-практиками наукової сторони з догмою права. Така необхідність спричинена тим, що «...практика є критерієм істинності наукових досліджень. Своєю чергою, наукові дослідження повинні слугувати практиці» [20, c. 64-65].

Формально-логічний метод базується на використанні правил формальної логіки та мови. Він використовується при тлумаченні цивільно-правових норм, при формулюванні цивільно-правових понять, класифікації цивільно-правових явищ. Цей метод покликаний виявити з наявних норм ряд інших, прихованих норм. Основними прийомами формальної логіки є індукція (повна, неповна) і дедукція. За допомогою індукції ми виводимо із норм, які стосуються всіх випадків будь-якого класу, взятих окремо, загальну норму (принцип) для всього цього класу. У цьому зв’язку «загальні норми права становлять переважно немовби готовий матеріал для дедуктивних робіт: вивчивши зміст закону, можна робити з нього логічні висновки, розвивати загальні його поняття і положення і будувати на цій основі систему цивільного права».

Дедукція в науці цивільного права, яка надає останньому систематичну форму, пов’язана змістом позитивних законів і не дає нам по суті [нічого] нового, її результати – суто формальні. Дійсний цивільний побут (практичне/догматичне цивільне право) можна вивчати не інакше, як індуктивним шляхом. З цією метою необхідно, по-перше, спостерігати та вивчати конкретні цивільні відносини і факти побуту, збирати зразки правочинів та актів, які визначають ці відносини, та особливо найбільш надійний матеріал такого роду – судові рішення». Історичний метод дозволяє окреслити не лише соціально-економічні передумови виникнення та розвитку конкретного цивільно-правового інституту, а й визначити тенденції та перспективи його розвитку [16, c.50-51].

Для наукового вивчення досліджуване явище нерідко виділяють із загального зв’язку, що може призвести до формування неправильного уявлення про предмет. Тому застосовується системно-структурний підхід, який означає намагання взяти досліджуване відношення не лише ізольовано, а й у системі тих відносин, які його оточують. Системний метод використовується при дослідженні цивільно-правових явищ, які мають складну внутрішню побудову і складаються з кількох елементів (наприклад, підстави виникнення цивільних правовідносин складаються з трьох елементів: правова норма, правосуб’єктність учасників, юридичний факт; відповідно, ці явища розглядаються в усій сукупності).

Серед спеціальних методів можна виділити три основних, найчастіше використовуваних:

а) герменевтичний, який полягає в застосуванні вироблених юриспруденцією прийомів тлумачення правових норм, які відрізняються за змістом від прийомів формальної логіки;

б) догматичний, який передбачає встановлення суті і призначення юридичних інститутів шляхом застосування спеціально-юридичних прийомів конструювання правових норм та їх тлумачення. Догматичний метод полягає у тлумаченні структури і змісту цивільно-правових норм з метою встановлення їх «букви» та «суті», взаємозв’язку між ними тощо. При цьому предметом аналізу є норми права як такі [7, c.123-125]. 

Догматичний метод органічно поєднаний з методами тлумачення (герменевтики) і формальної логіки. Коли тлумачення роз’яснило смисл наявних норм, а методом формальної логіки вилучено з них інші, приховані норми, виникає громіздка маса матеріалу, в якій важко розібратися, і, тим більше, запам’ятати. У зв’язку з цим догматичний метод покликаний спростити, впорядкувати і перетворити результат тлумачення і логічного розвитку норми. Іноді його ще іменують конкретно-правовим або формально-юридичним способом;