Теоретико-правові аспекти цивільного права як науки.Загальна характеристика методів науки цивільного права.Предмет науки цивільного права, страница 7

Використання порівняльно-правового аналізу в цивілістиці дає можливість уникнути повторення помилок у правовому регулюванні, створює підґрунтя для запозичення досвіду законотворчості і в той же час дозволяє уберегтися від невиправданого копіювання інститутів і рішень, неприйнятних для національної системи цивільного права, таких, що не враховують правову традицію і особливості цивілізаційного розвитку країни.

Предмет цивілістики значно відрізняється від предмета цивільного права. Вироблені цивілістикою висновки ґрунтуються як на догматичному аналізі (тлумаченні) цивільно-правових норм, так і на використанні інших категорій і конструкцій, що дають можливість пояснювати наявні цивільно-правові явища певною мірою прогнозувати їх розвиток [11, c.53].

Отже, предметом цивільно-правової науки є як чинне цивільне законодавство і практика його застосування, так і історія його розвитку та досвід цивільно-правового розвитку в зарубіжних правопорядках

2.2. Загальна характеристика методів науки цивільного права

Цивілістичною методологією називається її частина, яка вивчає сукупність методів (способів, прийомів), які застосовуються вченими для дослідження предмета приватного права. В літературі юридичну методологію пов’язують з методикою наукової діяльності. Цивілістична методологія вивчає методику наукової цивілістичної діяльності (цивілістики). Своєю чергою, методика являє собою технологію ведення наукової юридичної діяльності, яка виражається в сукупності методів (прийомів, способів) ведення цієї діяльності, тобто засобів вирішення поставлених у науці завдань і досягнення заданих цілей,

У цивілістиці застосовуються загальнонаукові та спеціальні юридичні методи дослідження. До загальнонаукових методів, що використовуються не тільки в праві, а й в інших гуманітарних науках, належить насамперед діалектичний метод, який дозволяє аналізувати той чи інший суспільний феномен у його розвитку [3, c.45-47]. До загальнонаукових належать діалектичний, формально-логічний, історичний, системно-структурний і функціональний прийоми наукового дослідження.

Діалектичний метод ґрунтується на визнанні об’єктивності і певної закономірності суспільного розвитку, «...пізнанні суспільних явищ у процесі їх розвитку (динаміки), в його найбільш повному, глибокому і вільному від однобічності вигляді». У радянській правовій науці основою пізнання тривалий час вважалося винятково марксистське матеріалістичне вчення про право, згідно з яким право є надбудовою над матеріальним базисом, визначається останнім і змінюється разом із ним. Однак зараз намітився відхід від матеріалістичного монізму, і право, насамперед цивільне, розглядається як елемент цивілізації (культури), що представляє собою самостійну цінність. При цьому не заперечується зв’язок права з матеріальними умовами життя суспільства, однак відсутня «тверда прив’язка» його до тієї чи іншої суспільно-економічної формації, не відкидаються цінності і досягнення правової думки інших цивілізацій. У цьому зв’язку в цивілістичній літературі слушно зазначається, що така переоцінка обумовлена зростанням інтересу до гуманітарних аспектів приватного права. Логічним її наслідком є відмова від визнання винятковості будь-якої із систем права і зростання інтересу до основних понять та інститутів приватного права. Таких підхід одержав назву (на відміну від «формаційного»), що дає підстави стверджувати про формування в сучасній цивілістиці загальнонаукового цивілізаційного діалектичного методу.

Системний метод передбачає проведення наукових досліджень з урахуванням різних сторін розглядуваного явища, зв’язку цього явища з іншими обставинами, його розвитку.

Цивілістичне дослідження, яке повинне враховувати всі аспекти відповідного явища і ґрунтуватися на достатній масі фактів, не може ґрунтуватися переважно на апріорних висновках. У цивілістиці «...(як і в науці загалом), де йдеться про масові явища, а не про поодинокі випадки», «необхідно брати не окремі факти, а всю сукупність фактів, без єдиного винятку, які стосуються розглядуваного питання».