Вдосконалення ринкового регулювання системи життєзабезпечення міст. Місце регіональної економіки в системі економічних відносин країни, страница 2

Рис. 1.1 Місце регіональної економіки в системі економічної теорії

Дослідження регіональних аспектів функціонування економічної системи сприяє створенню раціональної, науково обґрунтованої регіональної політики. Регіональна економіка є елементом, який пов’язує в єдиний комплекс функціонування економічної системи на макро– та мікрорівнях (рис. 1.1). Як видно з рис. 1.1, без врахування регіональної економіки неможливе функціонування національної економіки в цілому. Ця теза особливо актуальна для України. Це пояснюється тим, що вона займає значну територію з достатньо високим рівнем диференціації у соціально–економічного розвитку. При цьому спостерігається різноманітна спеціалізація регіональних економік, різний етноісторичний розвиток, соціокультурні особливості населення територій і об’єктивні відмінності в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків.

Специфіка функціонування економічної системи на Україні вимагає узгодженого розвитку економіки не тільки з точки зору мікро– і макроекономіки, але й в регіональному аспекті. На думку певного кола економістів однією з причин невиконання законів, постанов, інструкцій, що прийняті урядом, являється недостатнє врахування регіональних особливостей. [7, 9].

В нашій країні і за кордоном формуються нові напрямки дослідження і вирішення проблем територіального розвитку на основі соціальної переорієнтації регіону, екологічної філософії, загальної теорії систем, прогностики, розширення процесів демократизації товарно–грошових відносин та підвищення ролі місцевого самоврядування.

Проблемами розвитку регіонів займаються вчені Великобританії, США, ФРН, Франції, Канади, Китаю, Швеції, Японії, що вивчають ситуацію в дослідницьких центрах ООН, Римського клубу та в інших міжнародних об’єднаннях.

Вивчення регіону необхідно здійснювати з позицій системного підходу [1, 7, 8]. В даному контексті пропонується така регіональна структура (рис. 1.2):

Порівняння регіону і галузі як господарських підсистем приводить до висновку, що регіон — це більш складне утворення, сукупність різних галузей, які обіймають виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг.

В якості критерію виділення регіону як суб’єкта ринкових відносин в сучасних умовах можна використовувати місткість ринку будь–якої території. Відомо, що обсяг ринку нерозривно пов’язаний зі ступенем спеціалізації суспільної праці, тобто з розподілом праці. Чим більший суспільний розподіл праці, тим сильніші кооперовані зв’язки між підприємствами будь–якої території та рівень інтеграції. Розглядаючи питання регіону, деякі представники економічної науки поділяють ідеї географічного детермінізму, в якому вирішальне значення має географічне середовище. При цьому заперечується вирішальний вплив способу виробництва і суспільного ладу на розміщення продуктивних сил. Ми не заперечуємо значення географічного середовища і його впливу на формування регіону, але вважаємо, що об’єктивною основою виділення регіону є територіальний поділ праці. На нашу думку найбільш повно регіон характеризується як соціально–економічна просторова цілісність, що визначається структурою виробництва, наявністю всіх форм власності, концентрацією населення, робочих місць, духовного життя людини в розрахунку на одиницю простору і часу, має місцеві органи управління територією.

Для регулювання розвитку регіони розподіляються за характером проблем. В даному контексті виділяють малорозвинені, депресивні, перенаселені та інші. Класифікувати регіони можна також за джерелами основної спеціалізації виробництва: агропромислові, транспортно–промислові, море–промислові, рибопромислові, газонафтопромислові. Вивчаючи регіони, важливе місце приділяється міським агломераціям і зонам їх впливу.

Проблема побудови ринкових відносин в країні продемонструвала, що регіональна проблематика потребує до себе підвищеної уваги, а регіон стає головним суб’єктом економічних і політичних відносин. Для виконання завдань, що постають перед суспільством, об’єктивно необхідно з’ясувати специфіку і пріоритети формування регіональної економіки, визначити і вміло використовувати особливості історичного, економічного і культурного розвитку того чи іншого регіону.