Вдосконалення ринкового регулювання системи життєзабезпечення міст. Місце регіональної економіки в системі економічних відносин країни, страница 12

·  розвиток інфраструктури соціально–економічної діяльності;

·  нормативне та організаційне забезпечення економічних зв’язків;

·  науковий підхід до формування стратегії розвитку соціально–економічних відносин регіону;

·  проведення виставок, ярмарок, презентацій на території регіону і за його межами;

·  удосконалення інформаційної бази, створення інформаційно-консультативних служб.

Реалізація таких підпрограм дасть змогу регіонам пристосуватися до законів ринку, жорстких умов і правил його ділового життя, де панує конкурентна боротьба за взаємовигідне співробітництво між партнерами.

Регіональний аспект аналізу передумов соціально–економічних відносин регіону є особливо актуальним для нашої держави, де на практиці почався перехід, до нових територіальних відносин, основаних на принципах самоуправління регіонів. Суть цього переходу полягає у відмові від бюрократичної організації господарського життя за принципом жорстокої регламентації “зверху до низу”, визнанні прав регіонів України на самостійне вирішення соціально–економічних питань.

Необхідність переходу викликана тим, що розвиток продуктивних сил, розподіл праці та кооперування, посилення внутрішніх і зовнішніх науково–технічних, економічних і соціальних зв’язків регіонів довели існування останніх в якості відносно самостійних суб’єктів привласнення і управління, яким властиві свої соціально–економічні інтереси. Вони направлені на відтворення факторів життя і праці в регіональній ланці виробничої та соціально–економічної структури суспільства, на задоволення моральних і духовних (включаючи і специфічні національні) потреб жителів регіону через ефективне територіальне господарювання.

Спираючись на закономірності розвитку всього суспільного виробництва, реалізація регіональних соціально–економічних відносин пов’язана з використанням матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, які має дана територія, удосконаленням регіонального механізму господарювання, охороною навколишнього середовища, вирішенням в рамках певного регіону соціальних, продовольчих, культурних та зовнішньоекономічних проблем, тобто з використанням місцевих факторів економічного і соціального розвитку. Новий етап реалізації цих відносин  характеризується можливістю його здійснення не тільки на регіональному, а й на національному рівні. Надання більшої самостійності регіонам при вирішенні комплексу їх соціально-економічних проблем ув’язується з максимальним використанням регіональних факторів динамічного, ефективного розвитку економіки за рахунок внутрішніх резервів і нових можливостей, які відкриває їх економічний потенціал.

Висновок

Основою ефективного функціонування життєзабезпечення населення на мезорівні є реалізація соціально-економічних інтересів регіону, підвищення його конкурентоспроможності на основі правильного використання сприятливих географічних, геополітичних і природних ресурсів.

На основі методичних підходів до стратегічного розвитку окремих територій обґрунтовані основні засади економічної політики у формі регіональної економічної програми, а саме: визначено мету, призначення, стратегічні цілі і завдання такої програми, базові принципи її побудови та організаційно-економічні заходи її реалізації в господарському комплексі регіону.

Регіональний аспект дослідження життєзабезпечення населення є об’єктивно необхідним для нашої держави, в якій здійснюється перехід до нових територіальних відносин, заснованих на принципах самоуправління регіонів, підвищення ролі та значення комплексу соціально-економічних інтересів регіону, головним серед яких є створення можливостей для розвитку продуктивних сил регіону, забезпечення розширеного відтворення всіх сфер суспільного виробництва.