Лабораторний практикум з курсу «Основи автоматики», страница 5

          Функції А(ω) і φ(ω) називаються відповідно амплітудною частотною характеристикою (АЧХ) і фазовою частотною характеристикою (ФЧХ). Функції U(ω) і V(ω) називаються відповідно дійсною частотною характеристикою (ДЧХ) і уявною частотною характеристикою (УЧХ).

          Для кожного фіксованого значення частоти ω = ω1, КФЧХ на комплексній площині (U, jV) може бути зображена вектором А(ω1), відхиленим від позитивного напряму осі абсцис на кут φ(ω1). Годограф цього вектора при зміні частоти від 0 до +∞ носить назву комплексної фазово-частотної характеристики (КФЧХ) або амплітудно-фазової частотної характеристики (АФЧХ) ланки. КФЧХ зображена на рисунку 2.1.

Характеристики А(ω) і φ(ω) можна одержати експериментально, подаючи на вхід ланки гармонічний сигнал різної частоти. А(ω) визначають як відношення амплітуд вихідного і вхідного сигналів, а φ(ω) – як зсув фаз між вихідним і вхідним сигналами.

Рисунок 2.1

Частотні характеристики, побудовані  в логарифмічному масштабі називають логарифмічними частотними характеристиками (ЛАЧХ і ЛФЧХ). При побудові ЛАЧХ підсилення по осі ординат відкладається в децибелах Lm(ω)=20´lgA(ω). По осі абсцис в логарифмічному масштабі відкладається частота. Одиницею вимірювання служить декада, відповідна зміні частоти в 10 разів. При побудові ЛФЧХ логарифмічний масштаб використовується тільки по осі частот, по осі ординат використовується натуральний масштаб.

3  Домашня підготовка

3.1 Вивчити матеріал [1, параграфи 2.4, 2.6] або [2, розділ 3].

3.2 Для ланок Н1(р), Н1(р) . Н2(р) і Н4(р) построїти графіки КФЧХ, АЧХ, ФЧХ, ЛАЧХ, ЛФЧХ. Для цього необхідно:

– використовуючи  дані  таблиць 2.1 і 2.2 (див.лаб.роботу№1) записати передаточні функції ланок;

– одержати вираз для КФЧХ, АЧХ, ФЧХ, ЛАЧХ, ЛФЧХ;

– розрахувати і звести в таблиці 4.1, 4.2, 4.3 значення характеристик для різних частот;

– по набутим значенням построїти характеристики;

– на графіках КФЧХ вказати значення частот, для яких визначалися значення.

4  Методичні вказівки до виконання роботи

4.1 Натиснути кнопку «4,5,6» перемикача лабораторних робіт і кнопку  «I-II» перемикача вимірювальних кіл. Включити стенд, вольтметр.

4.2 Визначити залежність амплітуди вихідного сигналу ланок H1(p),   H1(p) × H2(p),  H4(p) при подачі на вхід цих ланок сигналу постійного струму від джерела  Е1(f = 0; U1 = 5В). Результати вимірювань занести в таблиці 4.1, 4.2, 4.3,  врахувати,  що при постійному струмі  кут зсуву фаз  j = 0.

4.3 Зняти залежність амплітуди і фази вихідних сигналів ланок Н1(р),  Н1(р) × Н2(р)  і Н4(р) від частоти при подачі на вхід цих ланок гармонічного сигналу U1 від генератора Ег. Обертанням ручки «Ег» встановити найбільше значення сигналу U1.

4.4 Зняття частотних характеристик виконати для вказаних в таблицях 4.1, 4.2 і 4.3 частот і характерних точок фазового зсуву. Вимірювання рівнів вхідного U1 і вихідного U2 сигналів, частоти і зсуву фаз виконувати за допомогою вольтметра і функціонального вимірювача ИФ.

4.5 Моделі ланок зібрані на операційних підсилювачах, що мають власне фазове запізнення (зсув фаз), тому значення кута α ИФ необхідно скорегувати згідно з наведеними в таблицях виразами.

4.6 Результати вимірювань частоти f, рівнів вхідного U1 і вихідного U2 сигналів, кутів α і φ, а також значення А і Lm необхідно занести у відповідні таблиці.

4.7 Для коливної ланки Н4(р) визначити резонансну частоту ωp, яка відповідає максимальному значенню вихідного сигналу при незмінному рівні вхідного сигналу.

Аперіодична ланка першого порядку Н1(р)    

Таблиця 4.1

Домашня

 підготовка

f, Гц

0

50

100

150

200

300

400

500

ω, с-1

А

φ, град

Lm, дБ

Експеримент

U1, В

U2, В

α, град

225

φ=(1800-α), град

- 45

А=U2/U1

Lm=20lgA, дБ

δφ  %

δА %

Аперіодична ланка другого порядку Н1(р)×Н2(р)

Таблиця 4.2

Домашня

підготовка

f, Гц

0

50

100

150

200

400

600

800

ω, с-1

А

φ, град

Lm, дБ

Експеримент

U1, В

U2, В

α, град

90

φ = - α, град

- 90

А=U2/U1

Lm=20lgA, дБ

δφ,  %

δА, %