Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “Деталі машин”, страница 6

1.  Ознайомитися з установкою і її технічними даними.

2.  Накреслити схему установки з позанченням найменувань вузлів, вимірювальних пристроїв і приладів.

3.  Ознайомитися з табл. 5.1 і виписати  із неї дані про випробовувані підшипники, намалювати ескіз випробовуваного підшипника.

4. Виконати розрахунки моменту сил тертя.

Теоретична частина

У підшипниках кочення втрати потужності обумовлені впливом:

–  тертя між тілами кочення і кільцями, що складається з тертя кочення і додаткового тертя ковзання;

–  тертя ковзання тіл кочення об сепаратор;

–  опір мастила;

–  тертя в ущільненнях;

–  тертя, пов’язаного з похибкою форми тіл кочення і кілець.

Через складність визначення окремо кожної з цих складових в інженерній практиці при оцінці втрат потужності в підшипниках кочення використовують поняття зведеного коефіцієнта тертя.

Умовно прийнято: Mтр=Fr ×f ×d/2, де Fr – радіальне навантаження на підшипник;   ;

d  – внутрішній діаметр підшипника.

Опис установки виміру сил тертя. Установка виміру сил тертя складається з таких основних вузлів:

1.  Асинхронний трифазний електродвигун типу АОЛ 31-4 ( n = 1410 об/хв; N = 0,6 кВт).

2. Клинопасова передача з набором шківів. При перестановці пасу забезпечується  частота обертання кілець підшипників 1000, 2000, 3000 об/хв;

3. Головки з випробовуваними підшипниками 4-х типів:

-радіальні однорядні легкої серії 208 ;

-радіальні однорядні середньої серії 308 ;

-радіальні сферичні серії 1208 ;

-конічні серії 7208.

4. Силовимірювальний пристрій, що складається зі скоби і мікрометричної головки. Скоба має таку тарировочну таблицю:

Зусилля,  кН

 0

 2,5

 5,0

 7,5

 10,0

 12,0

Прогин скоби, мм

 0

 0,36

 0,7

 1,05

 1,40

 1,68


5. Корпус, що зв'язує перераховані вузли.

Рис.5.1. Схема установки для вимірювання моменту сил тертя в підшипниках кочення: 1 – шпонка; 2 – скоба; 3 – болт, що навантажує; 4 – скоба динамометра; 5 – кулька; 6 – обойма; 7 – втулка; 8 – вал; 9 – оглядове скло; 10 – випробовувані підшипники; 11 – корпус головки; 12 – маятник із вантажем; 13 – шкала.

Таблиця 5.1. – Розміри та характеристика випробуваних підшипників кочення

Найменування підшипників

Позначення

d, мм

D, мм

B, мм

r, мм

С, Н

С0

Кульки

Вага, кг

f

D

z

Кулькові радіальні однорядні, легка серія

208

40

80

18

2,0

25600

18100

12,7

9

0,36

0,002

Кулькові радіальні однорядні, середня серія

308

40

90

23

2,5

31900

22700

15,1

8

0,63

0,002

Радіальні сферичні дворядні, легка серія

1208

40

80

18

1,0

15100

8720

8,7

17

0,42

0,001

Роликові конічні однорядні з кутом конуса 12…180

7208

40

80

18

2,0

42400

32700

13,1

13

0,45

0,008

Електродвигун, змонтований у середині корпуса, за допомогою клинопасової передачі приводить в обертання вал 8  (див. рис. 5.1), що несе головку   із випробовуваними підшипниками 10.

Клинопасова передача складається з двох триступінчатих шківів і безкінечного паса.

Головка з випробовуваними підшипниками закріплюється на валі за допомогою шпонки і кулькового фіксатора. Зовнішні кільця випробовуваних підшипників розташовані в обоймі 6, а зовнішні кільця двох крайніх підшипників, що  охоплюють обойму середніх підшипників із зазором, - у корпусі головки 11.