Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “Деталі машин”, страница 8

4.  Які види мастил застосовують для підшипників кочення?

5.  Назвіть основні види руйнувань та їхні причини для деталей підшипників кочення.

Лабораторна робота № 6

ВИВЧЕННЯ ПІДШИПНИКОВИХ ВУЗЛІВ ЗУБЧАСТИХ РЕДУКТОРІВ

Мета роботи: вивчити конструкцію опор кочення, проаналізувати підшипникові вузли одного з валів редуктора за наявними у лабораторії зубчастими редукторами.

Прилади і обладнання: зубчасті редуктори; штангенциркуль; довідкова і  методична література по підшипниках кочення.

Порядок виконання роботи

1. Отримавши підшипник кочення, вивчити його конструкцію. Уявити послідовність операцій механічної обробки і складання підшипника. Виконати ескіз підшипника в перерізі і проставити необхідні розміри.

2. Визначити і розшифрувати тип підшипника, виписати його умовне позначення з каталога й охарактеризувати кожний показник. Охарактеризувати підшипник із погляду  раціонального використання.

3. Зробити аналіз опор кожного з валів редуктора. За вказівкою викладача:

– визначити тип підшипника;

– намалювати схему сил навантаження опор обраного вала редуктора;

– описати методику регулювання при установленні підшипників;

– уявити послідовність складання - розбирання підшипників на вал і в корпусі редуктора;

– дати критичну оцінку підшипниковим вузлам (що виконано вдало, що - ні).

4. Написати формули і залежності для визначення довговічності підшипників кочення з описом наведених позначень.

Теоретична частина

Конструкція підшипникових вузлів у редукторах і вибір самих підшипників залежать від типу зубчастої передачі, а також відносного розташування зубчастих коліс і способів фіксування опор на валі.

Головні вимоги, яким повинні задовольняти підшипникові вузли в редукторах:

- можливість монтажу і демонтажу підшипників і інших деталей, що обслуговують обертальний рух;

- забезпечення співвісності протилежних гнізд підшипників для вала, на якому вони розташовані;

- можливість  осьового   подовження   вала   від   теплового розширювання без заклинювання тіл кочення тяжко навантажених передач;

- надійна охорона внутрішньої частини передачі від пилу і бруду;

- фіксація валів передачі в осьовому напрямку.

Частіше всього в якості опор валів редукторів застосовуються підшипники кочення, що мають ряд переваг перед підшипниками ковзання.

Рис.6.1. Монтаж підшипників кочення на валах

Рис.6.2.Кріплення підшипників у корпусі опори

Контрольні запитання

1.  З яких деталей складається підшипник кочення?

2.  Переваги і недоліки підшипників кочення в порівнянні з підшипниками ковзання.

3.  Які серії підшипників кочення розрізняють і коли вони застосовуються?

4.  Головні види кулькових і роликових підшипників, і коли вони застосовуються?

5.  Переваги і недоліки кулькових підшипників у порівнянні з роликопідшипниками.

6.  Для чого застосовується  мащення в підшипниках кочення, і як воно здійснюється?

7.  Чим обмежуються граничні швидкості обертання підшипників?

8.  Які види пристроїв, що ущільнюють,  застосовуються в підшипниках кочення і де саме?

Рис.6.3. Конструкції опор валів

Лабораторна робота №7

РІЗЬБОВІ З’ЄДНАННЯ

Мета роботи: ознайомитися з різноманітними різьбовими з‘єднаннями: набути практичних навичок у визначенні типу і основних геометричних параметрів різьбових деталей; визначити граничні навантаження болтів і гвинтів для заданих умов.

Прилади і обладнання: набір гвинтів, болтів, шпильок, гайок, шайб та стопорних деталей; вимірювальні прилади: штангенциркуль, лінійка, різьбоміри; довідкова література, плакати з зображенням з‘єднань.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з типами різьбових з’єднань і їх параметрами. Запам’ятати відмінні особливості кожного типу різьб. Виконати ескізи кожного типу різьб з указанням відмінних особливостей.

2. Визначити належність кожного зразку, виданого викладачем, до певного типу різьби.