Рис.5.4. що на базі транзистора VT1 , буде позитивна напруга по відношенню до емітера, а на баазі VT2 – відповідно, негативна напруга. Тобто режим роботи диференційного каскаду буде пов-ністю ідентичний попередньо розглянутому випадку диференційного вхідного сигналу.
Розглянемо тепер більш детально режим. при якому на обидва входи подаються синфазні напруги. Допустимо, що на обох входах діє однакова напруга u1 = u2 . В такому випадку приріст напруг на базах обох транзисторів повинен привести до зростання струмів баз і струмів емітера кожного транзистора. Якщо в емітерних колах встановлений опір RE, то це приведе до зростання падіння напруги на ньому і, відповідно, до зменшення напруг uБЕ . Як результат, величина колекторного струму, і, відповідно, напруг uВИХ.1 uВИХ.2 майже не зміняться. Якщо ж підсилювач живиться від джерела струму, то зміна вхідних синфазних сигналів на базах транзисторів не зможе привести до зміни емітерних, і , відповідно, обох колекторних струмів, так, як
іЕ.1 = іЕ.2 =іЕ/2 = const.
Тому напруги uВИХ.1 і uВИХ.2 залишаться на попередньому рівні, а напруга uВИХ =0. Тобто наявність вхідного синфазного сигналу не буде приводити до появи диференційного вихідного сигналу. Така особливість підсилювача дуже корисна в тому плані. що вона дає можливість подавляти сигнали перешкод, які синфазно подаються на обидва входи. В багатьох випадках така особливість відноситься до найважливіших парметрів підсилювачів.
В реальних підсилювачах по причині неповної симетрії каскаду реальне подавлення синфазних сигналів має свою межу, яка обумовлена точністю виготовлення ідентичних електронних компонентів, а також глибиною відємного зворотнього звязку через резистор RЕ. Зрозуміло, що зростання RЕ буде приводити до зростання глибини зворотнього звязку і підвищення ефективності впливу синфазних перешкод. Але зростання RЕ приводить до необхідності збільшення напруги живлення так як зростає величина постійної складової на ньому і зменшується амплітуда вихідного сигналу.
Розвязання цього протиріччя забезпечується заміною емітерного резистора джерелом струму, в якості якого використовуються транзисторні схеми перетворення джерела напруги в джерело струму.
В реальних каскадах має місце незначна неідентичність опорів RK1 і RK2 , а також параметрів транзисторів. Тому подавлення синфазного сигналу буде не повним і для його оцінки використовують коефіцієнт ослаблення (подавлення) синфазного сигналу КСФ , який показує, в скільки разів підсилення диференційного симгналу більше ніж синфазного. Для сучасних операційних підсилювачів цей коефіцієнт вимірюється в децибелах і знаходиться в інтервалі 40 ¸ 100 дБ. Неідентичність парметрів, особливо потенціалів jТ переходів емітер-база транзисторів приводить до наявності постійної різниці потенціалів на виході підсилювача, тому необхідно приймати міри для її компенсації.
Ще одним дуже важливим параметром диференційного каскаду являється температурна стабільність . При наявності джерела емітерного струму при нагріванні транзисторів сумарний струм колекторів зростати не може і така особливість в деякій мірі являється стабілізуючою. Аде для каскадів, які використовуються в підсилювачах постійного струму з коефіцієнтамси підсилення 104 ¸ 105 одиниць даже незначна неідентичність характеристик транзисторів буде приводити до того, що вихідна диференційна напруга при нагріванні не буде рівнятись нулю і зростатиме з ростом температури. Таке явище , при якому при нульовому значенні вхідної диференційної напруги вихідна зростає з ростом температури називається температурним дрейфом нуля. Реальні його величини для диференційного каскаду незначні 1 ¸ 20 мкВ/0C, але в підсилювачах постійного струму це приводить до швидкого зростання вихідної напруги, для компенсації якої необхідно приймати спеціальні міри.
З проведеного аналізу можна зробити слідуючі висновки:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.