то загальна частотна характеристика підсилювача буде визначатись формулою:
На логарифмічній частотній осі вигляд
частотної характеристики буде відповідати рис. 5.25,(крива 1)
Для розробника електронних схем важливими являються не скільки частоти
wВ1, wВ2, wВ3 , а частота w1 на якій коефіцієнт підсилення КU =1. Важливе значення також має фазочастотна характеристика підсилювача і величина фазового зсуву на частоті w1. Залежність фази
Рис.5.25 вихідного сигналу від частоти суттєво впливає наь стійкість підсилювача. Фазочастотна характеристика обчислюється по формулі:
З приведеної формули витікає, що для однокаскадного підсилювача фаза вихідного сигналу відстає від фази вхідного на кут 450 на частоті wВ1 і максимальне значення фазового кута наближається до 900 при w®¥. Для двохкаскадного максимальне значення фазового здвигу досягає –1800, а для трьохкаскадного-2700.
Для більшості ОП КU знаходиться в межах від 104 до 105. Для підсилювачів. які мають внутрішню корекцію частота wВ1 встановлюється досить низькою і може знаходитись в діапазоні точки 10 Гц. така постійна часу tВ1 =( wВ1)-1 задається з тим, щоб забезпечити плавний спад коефіцієнта підсилення і плавне зростання фазового здвигу (Рис.5.25, лінія 2). Тоді на частоті w1 при КU =1 величина фазового здвигу буде меншою, ніж 1800, наприклад, - (1400¸1500 ), що забезпечує стійкість роботи підсилювача при наявності глибоких зворотніх зв'язків. В той же час в схемах з зворотнім зв'язком робоча полоса частот розширюється в залежності від вибраного коефіцієнта підсилення. Якщо, наприклад, коефіцієнт підсилення ОП з зворотнім зв'язком буде мати величину 30 дБ, то відповідно до рис. 5.25, його частотна характеристика буде рівномірною до w =104.
Шуми ОП. Операційні підсилювачі широко використовуються в вимірювальних схемах, тобто в таких пристроях, в яких необхідно підсилювати сигнали, що вимірюються в мілівольтах або мікровольтах. В таких ситуаціях в електронних колах з ОП виявляються небажані сигнали, які неможливо передбачити, виходячи з розглянутого вище матеріалу. Небажані сигнали називаються шумами. Особливість шумів полягає в тому, що на відміну від вищеописаних похибок, які можна передбачити і скомпенсувати, їх дуже важко передбачити, а ще складніше – зменшити їх рівнеь в готовій схемі.
Існують дві різні причини появи шумів на виході ОП:
· інтерференційні шуми, обумовлені зовнішніми причинами;
· внутрішні шуми електронних приладів.
Джерел інтерференційних шумів багато. Вони обумовлені електромагнітними або електростатичними наводками від потужних джерел, електромагнітними хвилями радіостанцій, зміною величин опорів електричних контактів, та інші. при грамотному пректуванні електронних приладів з використанням необхідного екранування, заземлення, інших прийомів, направлених на зменшення впливу зовнішніх факторів, які детально описані в відповідній літературі, інтерференційні шуми можуть бути знижені до необхідного рівня.
Внутрішні шуми обумовлені фізичними властивостями приладів, які використовуються в схемотехніці- шумами опорів, особливо змінних, шумами безпосередньо ОП, діодів, стабілітронів.
Шум будь-якого джерела визначається своїми середньоквадратичними значеннями, які обчислюються по формулі:
де еШ – миттєве значення амплітуди шуму. (це може бути як напруга, так і струм) ЕС.КВ –величина яка може бути заміряна з допомогою широкополосних вимірювальних приладів, які вимірюють середньоквадратичне значення параметрів.
Реально середньоквадратичне значення шуму, як і шумові параметри джерел шуму, описуються імовірносними процесами і спектрально-кореляційними характеристиками, а значення ЕС.КВ визначається з дисперсії імовірносного процесу.
При наявності декількох джерел середньоквадратичне значення шуму визначається по формулі:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.