Програма, методичні вказівки та контрольне завдання з курсу “Проектування пристроїв і систем управління”, страница 4

Під час розроблення систем автоматизації технологічних процесів принципові електричні схеми звичайно виконують щодо окремих самостійних елементів, установок або ділянок системи, що автоматизуються. Наприклад, виконують схему управління засувкою, схему автоматичного та дистанційного управління насосом, схему сигналізації рівня рідини. Використовуючи ці схеми, складають, у разі необхідності, принципові схеми, які охоплюють цілий комплекс окремих елементів, установок, агрегатів, які дають повне уявлення про зв’язки між окремими елементами управління, блокування, захисту та сигналізації цих установок.

Принципова схема, незалежно від ступеня її складності, являє собою відповідним чином складене поєднання окремих, достатньо елементарних електричних кіл та типових функціональних вузлів, які в заданій послідовності виконують ряд стандартних операцій: передачу командних сигналів від органів управління або вимірювання до виконавчих органів, підсилення або розмноження командних сигналів тощо. Інформацію про елементи схеми записують у таблицю згідно зі стандартом.

Перелік стандартів за правилами виконання схем, умовних графічних та буквенно - цифрових позначень елементів схем,  позначення кіл, які треба використовувати  під час виконання принципових електричних схем проектів, наведений в [1, с.46]; [6, с.143].

Приклад оформлення принципової електричної схеми, а також переліку елементів схеми наведені в додатках Г, Д відповідно.

До принципових схем висуваються такі загальні вимоги.

1. Надійність - здатність безвідмовно виконувати свої функції протягом визначеного інтервалу часу в заданих режимах роботи. Забезпечується рядом технічних заходів, таких, як застосування найбільш надійних елементів, приладів, апаратів; оптимальних режимів їх роботи; резервування малонадійних та найбільш відповідальних елементів або кіл схеми; автоматичний контроль за несправністю схеми; заборонні блокування, які виключають можливість проведення хибних операцій, скорочення часу знаходження елементів схеми під напругою.

2.  Простота та економічність проектованих схем забезпечується застосуванням стандартної, найбільш дешевої апаратури та типових вузлів; скороченням до мінімуму кількості елементів схеми та обмеженням їх номенклатури; застосуванням систем електроприводу виробничих механізмів, які забезпечують високі енергетичні показники у встановлених та перехідних режимах роботи.

3.  Чіткість дії схеми при аварійних режимах. Кожна принципова електрична схема повинна бути побудована таким чином,щоб при виникненні аварійних режимів, викликаних несправностями в колах управління, а також при повному зникненні або зниженні та подальшому відновленні напруги живлення в головних (силових) колах управління забезпечувалась безпека обслуговуючого персоналу та запобігався подальший розвиток аварії.

4.  Зручність оперативної роботи. Принципова схема повинна забезпечувати оптимальні умови для оперативного персоналу. Ця вимога передбачає: спрощення операцій, що проводяться оперативним персоналом при управлінні; скорочення кількості органів управління; можливість простого та швидкого вибору необхідного режиму роботи; перехід з автоматичного режиму роботи на ручний і назад; зняття та ведення блокувань.

5.  Зручність експлуатації. Принципова схема повинна бути спроектована таким чином, щоб її експлуатація у виробничих умовах була максимально спрощеною, вимагала мінімум витрат та уваги оперативного персоналу, забезпечувала можливість проведення ремонтних та налагоджувальних робіт із дотриманням необхідних мір безпеки.

6.  Чіткість оформлення. Оформлення будь-якої схеми слід виконувати чітко, просто, компактно.

3  КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

1.  Які дані містить завдання на проектування?

2.  Вихідні дані та матеріали для виконання проектів.