Види колоїдних систем. Поверхнево-активні речовини. Суспензії. Емульсії. Піни, страница 5

Наприклад: використовуючи олеат натрію, який неполярними радикалами адсорбується на поверхні сажі, а полярні його групи направлені в бік о. Поверхня сажі стає змочуваною, суспензія стабілізується.

•  ВМС. В якості стабілізаторів дисперсних систем можна використовувати тільки такі ВМС, які є поверхнево-активними. А механізм дії в такому випадку буде аналогічним розглянутому вище. Слід пам’ятати, що на поверхні твердих частинок суспензій виникає захисна плівка, що буде мати механічну твердість та пружність . Це приводить до того , що адсорбція ВМС буде необоротна

Крім того слід пам’ятати, що при використанні ВМС можливе таке явище, як сенсибілізація – зменшення агрегативної стійкості. Це виникає при невеликій концентрації ВМС і пояснюється утворенням між окремими частинками містків стабілізатора. Наприклад. При додаванні 1-2% метилцелюлози  до суспензії каолініту приводе до утворення нестійкої системи, а при додаванні 4% - стійке утворення.

МЕТОДИ РУЙНУВАННЯ РОЗВЕДЕНИХ СУСПЕНЗІЙ

Завдання руйнування суспензій є досить насущної, тому що стічні води промислових і сільськогосподарських підприємств, а також побутові стоки — це, у тім або іншому ступені, розведені суспензії. Отже, очищення стічних вод від твердих часток - це руйнування суспензій. Існує безліч методів руйнування суспензій.

МЕХАНІЧНІ МЕТОДИ РУЙНУВАННЯ СУСПЕНЗІЙ

Вони засновані на відділенні речовини дисперсної фази від дисперсійного середовища, можливому завдяки седиментаціоної нестійкості суспензії. Для цього використають різні пристрої: відстійники, фільтри, центрифуги. Механічні методи руйнування використаються, як правило, на завершальному етапі, коли агрегативная стійкість суспензій уже відсутня або значно знижена.

Хімічні методи.

Основані на використанні хімічних реагентів  Їх мета знизити потенційний бар’єр коагуляції. Як відомо головний фактор стійкості – дзета – потенціал. . В якості таких реаентів здатних знизити потенціал використовують індиферентні електроліти. До речі, родючі дельти великих річок Тигр, Євфрат, Ніл, Волга – виникли в наслідок взаємодії частинок родючих грунтів , що були присутні в річній воді з морською водою, що в великій кількості  містила іони натрію, калію, хлору . В наслідок такого контакту відбувалася коагуляція  осідання.

В наш час широко використовують пентагідроксохлорид алюмінію Al₂(OH)₅Cl  - має невелику кислотність, ініціюю хлопьєутворення, його розчини не вимагають використання нержавіючої сталі та протикорозійної обробки.

Пасти.

Це висококонцентровані суспензії, що мають структуру – просторову сітку, що уворена частинками дисперсної фази, в вузах якої знаходиться дисперсійне середовище. Вони представляють – проміжний стан між порошком та розведеною суспензією.

 Способи одержання

1.  Розтирання порошку в рідині, що має значну в’язкість, наприклад: зубну пасту виробляють шляхом змішування крейди з в’язкою рідиною, що одержують шляхом варіння крохмалю в гліцериновому розчині з додаванням ПАР.

2.  В результаті седиментації суспензії.

Пасти, на відміну від розведених суспензій є седиментаційно стійкими утвореннями. Головним фактором такого явища є фіксація положення частинок дисперсної фази в просторовій сітці внаслідок виникнення коагуляцій них контактів між частинками.

Значення  суспензій

1. Велика кількість харчових продуктів – це суспензії: соки, різноманітні пасти, соуси та ін.. Крім того практично вся харчова промисловість має справу з суспензіями: Мясна промисловість – виробництво ясних фаршів, ковбас, паштетів – пов’язане з приготуванням паст. Хлібопекарська  промисловість основана на приготуванні та обробки тіста що є пастою. Кондитерська промисловість  шоколадна маса при температурі вище 35 С представляє собою суспензію частинок кокао та кристаліків цукрув рідкому какао-маслі..
2. Суспензії використовують при виробництві добрив, каталізаторів, барвників.
3. В сучасній хімічній технології використовують суспензійну полімеризацію, яка відбувається в краплинах мономеру, диспергованого в воді, в насідок утворюється суспензія полімеру з розміром твердих частинок від 1-2 мкм до декількох мм. Таким методом одержують полімери акрилової метакрилової кислот, стиролу, вінілацетату.
4. Велика кількість лікувальних та косметичних засобів – суспензії. Зубна паста - висококонцентрована суспензія частинок карбонату кальцію