Розрахунок та вибір засобів захисту


Содержание работы

Самостійна робота № 10

Тема: Розрахунок та вибір засобів захисту.

Огляд теми:

Згідно до ст. 8 Закону «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах пов’язаних із забрудненням, або здійснених у несприятливих температурних умовах, працівникам видається безкоштовно, за встановленими нормами, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також, змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Власник компенсує працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено, і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника, власник зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються працюючим тих професій і посад, які, у відповідності до видів робіт, передбачають «Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты работникам сельского и водного хозяйства» затверджених постановою Держкомітету СРСР по праці і соціальним питанням і Президією ВЦРПС 18.08.80 р. №241/П-9.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власником і працівниками з першочергових соціальних питань, в тому числі, з питань охорони праці. Тому в ньому повинен обов’язково міститися перелік професій і посад працівників, яким, відповідно до загальнодержавних нормативів, надається право на видачу спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. В колективному договорі може бути передбачена заміна одного на інший, більш зручний, надійний вид спецодягу.

Видача працюючим спеціалістам і посадовим особам підприємства і повернення ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту повинні записуватися в особисту картку встановленої форми №МБ-6 (додаток 2).

Трудові спори з питань видачі та використання спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, і про відшкодування шкоди заподіяної підприємству, у зв’язку з втратою, або псуванням захисних засобів, розглядаються комісією по трудовим спорам (КТС).

В сільському господарстві застосовуються велика кількість органічних, мінеральних добрив та отрутохімікатів, які вносять в землю в рідкому, порошкоподібному та гранульованому вигляді. Найбільшу небезпеку складають отрутохімікати, які, в залежності від дії на оброблюваний об’єкт, діляться на: інсектициди – застосовують проти шкідливих комах (діхлоретан, тіофос, хлорофос, севін, ціанплав; фунгіциди — проти грибкових та бактеріальних захворювань сільськогосподарських культур (мідний купорос, формалін, цірам, ТМТД); зооциди – проти гризунів (ховрашків, мишей, і т. п.) – зоокумарін, ціанплав, стрихнін, ДДТ, арсенід кальцію; гербіциди – проти бур’янів (2,4 Д – дікорніт, 2,4 Д – амінна сіль, ДНОК, сімазін); дефоліанти–десіканти – для передзбирального висушування рослин (бутифос, хлорат магнію, цінамід кальцію, і т. п.).

Кожний отрутохімікат має свій розпізнавальний знак (маркування) – смугу 200 × 40 мм, зафарбовану: гербіциди в червоний колір, фунгіциди – зелений, протруювачі – синій, інсектициди і зооциди – чорний, дефоліанти і десіканти — в білий.

По ступеню дії на організм людини шкідливі речовини діляться на 4 класи:

1.  Надзвичайно небезпечні – ГДК менше 0,1мг/м3 в повітрі робочої зони (гексахлоран, меркуран, ртуть, свинець, тощо).

2.  Високонебезпечні – ГДК-0,1 — 1,0мг/м3 (сірководень, ТМДТ).

3.  Помірно небезпечні – ГДК-1,1 – 10мг/м3  (нітрофоска, сімазін, тощо).

4.  Малонебезпечні – ГДК більше 10мг/м3 (аміак, доломіт, вапно, та інші).

З речовинами 1 та 2 класів працюють не більше 4 годин, з послідуючою доробкою двох годин на інших роботах, а 3 і 4 класів – працюють шість годин.

Серед отрутохімікатів маються з’єднання з різкими кумулятивними властивостями, тобто, різною здібністю викликати хронічні отруєння. Кумуляція отрутохімікатів визначається по коефіцієнту кумуляції, тобто, відношенням сумарної дози препарату, який може викликати смерть 50% досліджуваних тварин при багаторазовому введенні, до дози, яка викликає смерть 50% тварин при одноразовому введенні.

По кумуляції отрутохімікати діляться на чотири групи:

1.  надкумуляція – коефіцієнт кумуляції менше 1 (зоокумарін, ІСО);

2.  виразна кумуляція – коефіцієнт кумуляції 1-3 (мідноутримуючі препарати, ДНОК, 2,4-Д солі і ефіри);

3.  помірна кумуляція –коефіцієнт кумуляції 3-5 (сімазін, ціанамід кальцію, ціанплав);

4.  слабо виражена кумуляція – коефіцієнт кумуляції більше 5 (метафос, хлорофос, цінеб).

Информация о работе
Тип:Методические указания и пособия
Размер файла:916 Kb
Загружен:
Скачали:0
дипломы,диссертации,курсовые,контрольные,рефераты,отчеты  на заказ