де n2,1 - відносний показник заломлення середовища, в якому розповсюджуються заломлене світло, відносно середовища, в якому розповсюджується падаюче світло. У свою чергу значення n1 та n2 пропорційні концентрації середовищ. Таким чином, при постійному середовищі І концентрацію в середовищі можна визначити по величині кута b. Одним з методів визначення показника заломлення є широко розповсюджений метод, оснований на використанні повного внутрішнього відбивання, який ще називають методом граничного кута. Якщо світлова хвиля з оптичного більш густого середовища І падає на межу розділу з середовищем із меншою оптичною густиною 2 /n2.1<І;n2<n1; бетта>альфа/ , то при певному значенні кута альфа гранич.<__П/2_величина кута бетта стає рівною 90' /sin альфа = n2,1/.Заломлена хвиля в такому випадку відсутня. Світло повністю відбивається від межі розділу середовища /або ковзається по ній/ й вже зовсім не потрапляє в середовище з меншим показником заломлення. Такому значенню альфа гран, відповідає положення світла й тіні, по якому й здійснюється вимірювання коефіцієнта заломлення й відповідно концентрації розчину. В автоматичному рефрактометрі повного внутрішнього відбиття світло від джерела випромінювання після проходження через конденсатор пучком, який сходиться /збіжним пучком/, направляється на вимірюванний призматичний елемент, робоча поверхня якого знаходиться в контакті з досліджуємою рідиною. Фотоелектрична схема реєстрації положення світла й тіні побудована з двох фотоелементів. При цьому на фотоелемент проектуються повністю освітлена зона поля зору, а на фотоелемент - границя світла і тіні. Для вирівнювання світлових потоків фотоелемент частково діафрагмований. Зміщення межі світла й тіні обумовлене зміною показника заломлення аналізуємої рідини, веде до зміни сигналу фотоелемента 6при незмінному сигналі фотоелемента 5. Таким чином, різниця фотоелектричних сигналів буде пропорційна зміщенню границі світла йтіні, а, значить, і вимірюваній зміні показника заломлення, який залежить від концентрації розчину. Ця різниця - сигнал розбалансу- подається на підсилювач 7, а звідти - до вимірюючого приладу 8. Подібні схеми забезпечують вимірювання з похибкою +- 1% віддіапазона вимірювання. Перевагою таких рефрактометрів є можливість використання їх для аналізу непрозорих рідин. Принцип дії автоматичних поляриметрів оснований на тому, що для розчинів, які містять в собі оптично активні речовини /сахарозу, глюкозу, фруктозу, більшість ефірних масел і т. ін./, кут обертання площини поляризації поляризованого світла пропорційний його концентрації. Такі прилади, наприклад, використовуються для визначення цукру в цукрових буряках, продуктах і відходах цукрового виробництва. Принцип дії кондуктометричних концентратомірів оснований на вимірюванні електропроводності аналізуємих розчинів, яка, в свою чергу, залежить від концентрації розчинених речовин. У харчовій промисловості такі прилади застосовуються для контролю якості виноматеріалів, молочних продуктів, концентрації солевих та миючих розчинів. У контактних кондуктометричних концентратомірах /рис.6.7/ застосовуються вимірювальні ячейки /ВЯ/, які складаються з двохелектродів, розміщених в аналізуємому розчині на певній відстані один від одного. Опір ячейки зумовлюється лише електропровідністю розчину. Rt - температурно компенсуючий опір; Rш - шунтуючий опір, який служить для настройки схеми. ВЯ підключається до вимірювального приладу ВП, який являє собою урівноважений міст перемінного струму, котрий діє аналогічно мосту з термометром опору. Зміна концентрації розчину викликає зміну опору між електродами ВЯ, що приводять до розбалансу мосту й на вході підсилювача ЕП з’являється сигнал, пропорційний зміні концентрації розчину. Підсилений сигнал діє на реверсійний двигун.РД, який переміщає движок реохорда в напрямку ліквідації розбалансу й одночасно показуючи стрілку. Необхідно враховувати, що електропровідність розчинів істотно залежить від температури й ця залежність має складний характер. Безконтактні кондуктометричні концентратоміри застосовуються в основному для аналізу забруднених рідин, суспензій та колоїдних розчинів. В основі їх роботи лежить використання електролітичних розчинів, котрі вимірюються за допомогою індуктивних або ємнісних ячейок.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.