Контроль фізичних властивостей та складу речовини, страница 4

Вимірювання концентрації розчинів.   Концентрація розчину характеризує вміст розчиненої в ньому речовини. Вона виражається:   - числом моль розчиненої речовини  в  одиниці  об’єму  розчину/молярна концентрація/ - моль/м3, моль/дм3, моль/л/ /С/;   - числом моль розчиненої речовини в  одиниці  маси  розчинника/молярна концентрація/ - моль/кг, моль/г;   - відношенням маси розчиненої речовини до об’єму його  розчину/масова концентрація/ - г/л або г/мл /титр розчину/;   - відношенням маси розчиненої речовини до загальної маси  розчину /масова частка/, наприклад, сота частка, яка  вимірюється  у відсотках /% об’ємні/.   Концентрація розчинів - один з основних  технологічних  показників у харчовій промисловості.   Для визначення концентрації розчинів, використовуються рефрактомери, кондуктометричні  концентратоміри,  поляриметри,  автоматичні титратори і т.д.   Суть рефрактометричного методу  визначення  концентрації  розчинів полягає у вимірюванні величини показника заломлення  світла при переході його з одного середовища в інше,  яке  відрізняється оптичною густиною.   Показник заломлення розчинів однакової  природи  залежить  від концентрації, причому при малих значеннях її ця залежність  прямопропорційна. Отже, концентрацію розчину можна визначити по  показнику заломлення, використовуючи рефрактометри.   При поданні світлової хвилі на границю розділу двох  фаз,  які характеризуються  різними  значеннями         показників    заломлення/n1=/n2/, вона частково відбивається і частково  заломлюється. Відповідно до закону відбивання, кут відбивання  хвилі рівний по абсолютній величині куту  падіння. Таке відображення називається  дзеркальним  й  можливо  при  ідеальній плоскій межі розділу двох фаз, що виключає поглинання  світла. Кут заломлення b залежить від  співвідношення  показників  заломлення середовищ відповідно до закону заломлення:  

            sin a          n2

            ─────────── = ────── = n2.1'

            sin b           n1