Водовідведення. Обладнання та основні конструктивні елементи. Дворові системи каналізації. Методи та споруди для очищення стічних вод переробних підприємств, страница 5

Основними елементами колодязів є: основа (підготовка, плита і на­бивний лоток), робоча камера перекриття або перехідна частина, горловиина, кришка з люком. Висоту робочої камери приймають, як правило, у 1800 мм. Розміри камери обумовлені можливістю виконання робіт з огляду, прочищенню та ремонту мережі.

Діаметри круглих камер лінійних колодязів на побутовій мережі приймаються залежно від діаметра найбільшої труби.

Діаметр труби, мм	Діаметр робочої камери, мм
до 600	1000
700	1250
800 - 1000	1500
1200	2000

Розміри прямокутних в плані камер приймають:

— при діаметрі труб до 700 мм — у 1000 мм;

— при діаметрі труб більше 700 мм – довжина Lта ширина В прий­
маються за формулами:

L = d + 400 мм; В = d + 500 мм, ( 2.14)

Перехідну частину між робочою камерою та горловиною виконують за допомогою плоского перекриття або однобічного конуса.

Горловина служить для опускання робітників у камеру. Її висота за­лежить від глибини закладання труб. Діаметр горловини колодязів на мережах каналізації усіх систем приймають у 700 мм. Робочі камери та горловини обладнують скобами та драбинами для спуску в колодязь.

Люки встановлюють на одному рівні з верхом проїжджої частини з твердим покриттям і на 50-70 мм вище поверхні землі в зеленій зоні. Най­більшого поширення набули чавунні люки типу "Л" та важкі типу "Т" і "ТМ", які виконуються згідно з ДЕСТ 3934-79.

4. Методи та споруди для очищення стічних вод переробних підприємств

У тих випадках, коли до зовнішніх каналізаційних мереж неможливо підключатися самопливом, стічні води направляють у збірні резервуари, звідки їх перекачують насосами або пневматичними пристроями в мере­жу. Такі збірні резервуари встановлюють зовні будинку і виконують з бе­тону, залізобетону та цегли з надійною гідроізоляцією. У виробничих при­міщеннях дозволяється розташовувати збірні резервуари всередині при­міщення, але лише у тих випадках, коли виробничі стічні води не виділяють шкідливих або вибухонебезпечних газів. При визначенні об'є­му резервуару враховують графіки притоку і відкачування стічних вод. Як правило, цей об'єм становить приблизно 5 — 10 % від максимального годинного притоку стічних вод.

Для місцевого перекачування стічних вод найчастіше проектують насосні установки з приймальним резервуаром  або викорис­товують спеціальні заглибні насоси, які розміщують безпосередньо в ко­лодязях . Роботу таких насосних установок рекомендується проектувати з автоматизованим управлінням та системою сигналізації, що спрацьовує при переповненні резервуару. При проектуванні таких на­сосних установок враховують загальні вимоги щодо проектування кана­лізаційних насосних станцій. Насосні установки повинні обов'язково мати припливно-витяжну вентиляцію. Насосні агрегати та трубопровідну арматуру розміщують таким чином, щоб забезпечити вільний доступ для монтажних робіт, обслуговування та ремонту.

     Для перекачування невеликої кількості стічних вод інколи застосо­вують пневматичні установки, які перекачують стоки за допомогою стис­неного повітря . В цих установках при наповненні резервуару поплавок вмикає систему подачі стисненого повітря, яке витісняє стоки в напірний трубопровід. При спорожненні резервуару поплавок опус­кається і вимикає подачу стисненого повітря. Такі установки можуть ви­готовлятись заводським способом

Мал. 3.51. Місцеві установки для перекачування стоків: 1 - подаюча труба; 2 - решітка; 3 - люк; 4 - приймальний резервуар- 5 -всмоктувальна труба; 6 - напірна труба; 7 - насос; 8 - витяжка; 9 - шит управ­ління; 10 - трубопровід; 11 - заглибні насоси; 12 - металевий резервуар- 13 -поплавок; 14 — кришка; 15 — кран.

Виробничі стічні води, які містять  багато завислих речовин, жири, масла, кислоти, луги та інші шкідливі речовини, шо по­рушують нормальну роботу мережі та очисних споруд, а також стоки з цінними відходами виробництва повинні бути очищені до скидання в зовнішню мережу на місцевих локальних установках.