Рівняння математичної фізики: Навчальний посібник, страница 6

де                     

Для вирішення задачі (4.12) доцільно застосувати наступні дії.

Третій етап. Рішення задачі (4.12) шукається у вигляді ряду по власних функціях  задачі (4.11):

                                      (4.14)

з невідомими функціями .

В даному випадку:

                                        (4.15)

(слід помітити, що в інших задачах власні функції можуть бути іншими). Підставивши  з (4.14) в неоднорідне рівняння, легко отримати

або                  

                                   (4.16)

де  – коефіцієнти Фур’є функції :

                          (4.17)     

З нульових початкових умов задачі (4.12) через уявлення (4.14) виходить, що

                                                (4.18)

отже рівняння (4.16) потрібно вирішувати за граничних умов (4.18). Рішення неоднорідного рівняння (4.16) прийнято шукати у вигляді

Тут  і  – невідомі функції. Відповідно до методу варіації постійних слід вирішити систему

Звідси

 

Отже

де    – постійні.

Значить, загальне рішення рівняння (4.16) має вигляд:

З умов (4.18) виходить, що  тоді рішенню задачі (4.16)-(4.18) після елементарних перетворень можна додати вигляд:

                      (4.19)

(Це рішення можна було швидше отримати, застосувавши перетворення Лапласа). Підставляючи знайдені функції (4.19) і власні функції (4.15) в уявлення (4.14), можна отримати:

          (4.20)

Сума функцій (4.9), (4.13) і (4.20) дасть остаточне рішення задачі (4.8):

                   (4.21)

Приклад 1. Однорідна струна завдовжки l, закріплена на кінцях  і , коливається під дією зовнішньої гармонійної сили   розрахованої на одиницю довжини. Знайти відхилення  струни за довільних початкових умов. Досліджувати можливість резонансу і знайти рішення у разі резонансу.

Потрібно вирішити задачу:

 

Рішення слідує шукати у вигляді суми  Тут V(x,t)- рішення задачі, розглянутої в розд. 3:

  

а W(x,t)- рішення задачі з неоднорідністю тільки в рівнянні:

  

Рішення задачі для V(x,t) дається формулою (4.13), а функцію W(x,t) можна представити у вигляді:

Невідомі функції Tk(t) задовольняють рівнянь (4.16), де gk(t) коефіцієнти Фур’є правої частини  тобто

Якщо позначити

   то   

Значить, функція Tk(t) задовольняє рівнянню

                          (4.22)

із умов       виходить, що

                                          (4.23)

Рішення неоднорідного рівняння (4.22) із спеціальною правою частиною традиційно розшукується у вигляді суми  де  – загальне рішення однорідного рівняння, а приватне рішення неоднорідного рівняння  можна знайти по виду правої частини.

Далі розглядаються два випадки:

1) Немає резонансу, тобто частота w вимушених коливань не співпадає ні з однією з частот   власних коливань. Приватне рішення неоднорідного рівняння слід шукати у вигляді

Тоді

Підставимо в рівняння(4.22)

і прирівняємо коефіцієнти при  і при cos(wt):    

;     

і отримаємо                     

Знайшли приватне рішення

Загальне рішення неоднорідного рівняння (4.22) приймає вигляд:

Коефіцієнти Ск і Dk визначаються з умов (4.23). Перше з них дає . Щоб задовольнити другому, слід продиференціювати функцію  :

що при  приводить до залежності:  звідки

Значить, рішення задачі (4.22)-(4.23) за відсутності резонансу має вигляд:

Тоді

  (4.24)

2) Резонансний випадок. Тут важливо пам'ятати, що резонанс виникає, коли частота w зовнішньої  сили що вимушує  співпадає з однією з частот  власних коливань.

Тоді для всіх  немає резонансу, значить

Для  функція Тк1 є рішення задачі (4.22)-(4.23), розшукуване у вигляді  де як і раніше  а приватне рішення неоднорідного рівняння через резонанс має вигляд:

Тоді

Ці похідні слідує підставимо в рівняння (4.22):

Оскільки  після приведення подібних отримаємо

Звідси

 

тобто знайшли приватне рішення 

Отже, загальне рішення неоднорідного рівняння (4.22) приймає вигляд:

Перша з початкових умов (4.23) дає ; після обчислення похідної

при  виходить  звідки 

Значит,

Отже, у разі резонансу

        (4.25)

Тут знак "штрих" указує, що при підсумовуванні потрібно пропустити доданок з індексом .

Залишилося скласти функції (4.13) і (4.24) за відсутності резонансу або (4.13) і (4.25) у разі резонансу.

Задачі для самостійного розв’язування

1. На струну завдовжки  постійно діє зовнішня збудлива сила, густина якої  (в  розрахунку, на одиницю аси  струни), рівна  де а – постійна, фігуруюча в рівнянні струни w – дане позитивне число, відмінне від всіх чисел вигляду  Знайти закон коливання струни, якщо початкове відхилення і початкова швидкість рівне нулю, а кінці струни закріплені.

Відповідь:

2. На струну завдовжки  постійно діє зовнішня вимушуюча сила, рівна (з розрахунку на одиницю маси струни) ; тут а – постійна, яка фігурує в рівнянні коливання струни. Знайти закон коливання струни, якщо початкове відхилення і початкова швидкість рівне нулю, а кінці струни закріплені.

Відповідь:

де підсумовування поширено на все непарні

3. На відрізку   вирішити рівняння  за нульових початкових умов. Кінці струни закріплені.

Відповідь:

4. Лівий кінець струни рухається згідно із законом  (де а – постійна в рівнянні коливання струни,  – довжина струни), а правий закріплений: . Знайти закон коливання цієї струни, якщо зовнішня обурююча сила, початкове відхилення і початкова швидкість рівне нулю.         

Відповідь:

 

Це рішення можна записати також в іншій формі, якщо в останньому доданку замінити  його розкладанням в ряд по синусах:

Тоді

5. Вирішити рівняння

за нульових початкових і крайових умов   

Відповідь:

6. Решить уравнение

за нульових початкових і крайових умов   

Відповідь:


5. метод фур’є  для струни
з  ЗАДАНИМИ СИЛАМИ НА КІНЦЯХ

1. Спочатку розглядається задача про вільні коливання струни (стрижня) з двома вільними кінцями:

                                   (5.1)