Альтруїзм і егоїзм- основні критерії моралі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Кафедра філософії

КУРСОВА РОБОТА

АЛЬТРУЇЗМ І ЕГОЇЗМ –

ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ МОРАЛІ

Студента 2-го курсу,

денної форми навчання

групи Рл-21

Науковий керівник:

канд. філос. наук, ас.

м.Івано-Франківськ

2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЕГОЇЗМ ТА АЛЬТРУЇЗМ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ЕТИЧНИХ УЧЕНЬ.

1.1.  Альтруїзм і егоїзм – основні критерії моралі в історії………………..6

1.2.  Теорія розумного егоїзму……………………………………………....11

РОЗДІЛ 2. АЛЬТРУЇЗМ

2.1. Альтруїзм - принцип моралі……………………………………………….15

2.2. Альтруїзм як прояв героїзму……………………………………………..17

2.3. Альтруїзм і самогубство………………………………………………….18

2.4. Альтруїзм як подолання егоїзму…………………………………………19

РОЗДІЛ 3. ЕГОЇЗМ.

3.1. Егоїзм як критерій моралі………………………………………………....24

3.2. Егоїзм - внутрішній морально-етичний фактор розвитку самосвідомості людини………………………………………………….25

3.3. Усвідомлення егоїзму як зла……………………………………………....26

3.4. Егоїзм і самогубство………………………………………………………..29

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32

Список використаної літератури…….………………………………………….34

ВСТУП

Проблема альтруїзму-егоїзму в етиці є недостатньо дослідженою, однак різні її аспекти, фрагменти не могли залишитися поза увагою дослідників. Питання стосовно альтруїстично спрямованої особистості, альтруїзму, егоїзму, їх походження розглядають представники різних наук, таких як: етика, психологія, філософія, біологія, генетика, теологія. Однозначних формулювань і відповідей не дає жодна із зазначених галузей.

Аналіз літературних джерел показав, що проблеми альтруїзму та егоїзму були об’єктом роздумів багатьох мислителів минулого. У філософії альтруїзм, егоїзм розглядаються як певні моральні категорії (англійська етика 18 століття – А. Шефтсбері, Ф. Хатчесон, Д. Юм, Г. Ляйбніц, А. Шопенгауер, Л. Фойєрбах, О. Конт).

Найбільш суперечливою у науці є проблема стосовно походження альтруїзму та егоїзму. Питання про джерела виникнення альтруїзму та егоїзму у поведінці людини, здійснення безкорисливого/корисливого вчинків не втрачало своєї актуальності за весь період існування західноєвропейської етичної думки. Але якщо протягом століть з’ясування цих питань велося лише у філософсько-етичній площині, то за останні 60-70 років з’явилася досить велика кількість психологічних досліджень альтруїзму-егоїзму у західній психології. Однак, у нашій країні ця проблема недостатньо вивчена, як на теоретичному, так і на  емпіричному рівнях. В Україні єдина філософсько-етична праця з цієї проблематики була видана у нас 30 років тому вітчизняним мислителем Є.Ф. Петровим „Егоїзм. Філософсько-етичний нарис”. У періодичних виданнях вона майже не піднімалася. 

Актуальність теми дослідження:

Кардинальні зміни у політичному, економічному, духовному житті нашого суспільства викликають радикальні зміни у етиці, ціннісних орієнтаціях і вчинках людей. Особливої гостроти сьогодні набуває вивчення тих процесів, які проходять та відбуваються у свідомості сучасної молоді. В умовах руйнування старих устоїв спостерігається неминуча переоцінка поглядів, їх криза, що найбільш виразно проявляється у свідомості саме цієї соціальної групи. У наш час перед молоддю постає завдання визначення власної життєвої позиції. Сукупність сьогоднішніх політичних, економічних, соціальних і правових умов в Україні не могли не розширити межі дозволеного і спровокувати зростання егоїстичної тенденції особистості. Саме ці обставини диктують потребу всебічного вивчення питань альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Виходячи з вище зазначеного, особливої актуальності набуває необхідність наукового переосмислення основних положень стосовно обраної дослідницької теми. Адже проблема залишається практично поза сферою етичної науки. Спроба вирішити ці питання хоча і заповнює певним чином деякі прогалини, проте не охоплює проблему у цілому. У вітчизняних дослідженнях проблема альтруїзму-егоїзму залишалася за межами етичного аналізу. Тим часом з'ясування цього питання становить не лише теоретичний інтерес, а й має практичне значення. Конкретні дослідження джерел і етичних механізмів альтруїзму-егоїзму у перспективі відкривають можливість впливати на такі важко скеровані процеси, як моральне і патріотичне виховання, суспільна підтримка і взаємодопомога в екстремальних ситуаціях тощо.

Потреба наукового аналізу з теми обумовлена і тим, що у вітчизняній етиці ще не створено узагальнюючої праці, у якій би розкривалися положення співвідношення альтруїзму і егоїзму особи, простежувалися б їх етапи, розвиток та існуючі протиріччя.

Значущість і недостатня розробленість вказаних аспектів цієї проблеми обумовили актуальність вибору теми нашого дослідження.

Об'єкт дослідження: