ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Складальне креслення – це креслення, що містить зображення виробу та необхідні дані для його зборки (виготовлення) і контролю.
Складальні креслення виконується для зображення роз’ємних і нероз'ємних з'єднань, що складаються з двох і більше деталей. З'єднання називаються роз’ємними, якщо їх можна розібрати без ушкодження їхніх окремих складових частин. Прикладом можуть служити різьбові, штифтові, шпонкові з'єднання, з'єднання за допомогою пружинних і інших замків тощо.
Нероз'ємними називаються з'єднання, розбір яких зв'язаний з руйнуванням чи деформацією їхніх складових частин. До них відносяться з'єднання, здійснювані шляхом зварювання, пайки, склейки, клепки, відбортовки, завальцювання й інших способів, а також армовані вироби, виготовлені методом обпресування чи заливання деталей арматури пластмасою, гумою, металами чи їх сплавами.
За складальними кресленнями можна уявити взаємозв'язок і способи з'єднання деталей. Призначаються ці креслення для серійного чи масового виробництва. В одиничному чи дрібносерійному виробництві рекомендується користатися кресленнями загальних видів. За цими кресленнями можна уявити не тільки взаємозв'язок і способи з'єднання деталей, але й конструкцію кожної деталі окремо. Кресленнями загальних видів користуються для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, оснащення, а також для контролю та прийому складальних виробів.
У навчальній практиці передбачається виконання складального креслення на вже готовий виріб чи його вузол з повним виявленням форми і способів з'єднання всіх його складових частин. Креслення загального (зовнішнього) виду, габаритного та монтажного не виконуються. Тому вимоги, що до них пред'являються, враховуються при виконанні складального креслення. І надалі під поняттям "складальне креслення" будемо мати на увазі і креслення загального виду виробу.
Таким чином, навчальне складальне креслення повинне містити:
а) зображення виробу з необхідною кількістю видів, розрізів, перерізів і виносних елементів, що забезпечують вичерпне представлення про форму, взаємне розташування і способи з'єднання складових частин, що входять у даний виріб;
б) умовне зображення крайніх положень частин, що рухаються, (якщо такі маються в даному виробі);
в) вказівки по обробці та кріпленню складових частин виробу, проведеним у процесі чи після зборки зображеного виробу (розміри, способи з'єднання для нероз'ємних з'єднань та інші дані);
г) розміри, що характеризують даний виріб і визначають правильність його зборки й установки – габаритні, настановні, приєднувальні та довідкові розміри;
д) винесення з указівкою на них номерів позицій складових частин виробу, що безпосередньо входять у цей виріб, а також основний напис і кутову специфікацію, в якій перераховані всі складові частини.
|
 |
Розглянемо процес розробки складальних креслень за операціями.
1-а ОПЕРАЦІЯ. Визначити найменування, призначення та принцип роботи виробу
Варто врахувати, що найменування виробу, як правило, загалом розкриває призначення й область застосування цього виробу. Наприклад, шестерінчатий насос застосовується для перекачування рідини, привід являє собою механізм для передачі руху від двигуна до виконавчого механізму, вентиль служить для регулювання тиску пари в магістралі і т.д. Крім того, загальне призначення і принцип роботи виробу можна встановити при ознайомленні з конструкцією виробу в процесі його розбирання.
Як приклад розглянемо кутовий вентиль, установлений на паропроводі для регулювання тиску пари, що надходить, наприклад, з парового котла в машину (рис. 1).
До корпуса 2 за допомогою фланців щільно приєднуються труби паропроводу. При обертанні маховичка 1 шток 9, а разом з ним і клапан 4 переміщаються у вертикальному напрямку.
При підйомі клапана 4 площа для проходу пари між ним і сідлом 3 збільшується, унаслідок цього збільшиться тиск пари при виході з вентиля. При опусканні клапана тиск пари на виході з вентиля зменшиться.
2-а ОПЕРАЦІЯ. Розібрати виріб на окремі складові його частини, одночасно з'ясовуючи внутрішній устрій виробу, взаємне розташування, способи з'єднання, взаємодію і призначення цих частин
У розглянутому прикладі кутовий вентиль (рис. 2) складається із сімнадцяти складових частин – одного вузла "Маховичок у зборі" і шістнадцяти деталей.
Вузол "Маховичок у зборі" 1 являє собою нероз'ємне з'єднання, отримане шляхом обпресування металевої втулки пластмасою. Усередині корпуса 2 знаходиться сідло 3, на опорну конічну поверхню якого опускається клапан 4 (призначення його розглянуте вище).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.