Складальне креслення, загальні відомості. Послідовність виконання складальних креслень, страница 7

У графі "Найменування" перелічуються деталі. При цьому їхні найменування записуються в називному відмінку однини, незалежно від їхньої кількості. Якщо найменування складається з двох чи більше слів, то на першому місці ставиться іменник (наприклад: "Втулка натискна", "Шайба стопорна"). Для стандартних деталей варто вказувати номер ГОСТу.

УМОВНОСТІ ТА СПРОЩЕННЯ НА СКЛАДАЛЬНИХ КРЕСЛЕННЯХ (ГОСТ 2.109-68)

Вище вже говорилося про деякі умовності та спрощення, що застосовуються на складальних кресленнях. Допускаються також наступні:

1.  Вироби, виготовлені з прозорого матеріалу, зображують як непрозорі. Допускається деякі частини виробів, розташовані за прозорими предметами, показувати як видимі, наприклад: шкали, циферблати, стрілки і т.д. Допускається не показувати деталі чи їхні елементи, що знаходяться за сіткою.

2.  Зварені, паяні, клеєні вироби з однорідного матеріалу (у зборці з іншими виробами) у розрізах і перерізах заштриховуються як монолітне тіло (в одну сторону), причому границі деталей зображуються суцільними основними лініями (рис. 8).

3.  Допускається на складальних кресленнях зображувати прикордонні (сусідні) вироби чи їхні частини ("обстановку") і наносити розміри, що визначають їхнє взаємне розташування (рис. 9).

4.  На складальних кресленнях допускається залишати частину зображення не розсіченою (рис. 9).

5.  Складові частини виробу, на які виконуються самостійні креслення (масельнички, підшипники котіння і т.д.), на розрізах зображуються не розсіченими (рис. 10).

Прес-масельничка

6.  Для спрощення зображення гвинтових пружин витки показують прямими лініями, що з'єднують відповідні ділянки контурів перетинів витків (рис. 9). При цьому вироби, розташовані за пружиною, вважаються умовно невидимими до осьової лінії перетину витків. Допускається зображувати пружини лише перетинами її витків (рис. 11).

Якщо діаметр дроту пружини дорівнює 2 мм і менше, пружину допускається зображувати однією лінією товщиною s (див. рис. 10).

7.  Шліци на голівках гвинтів варто зображувати однією суцільною лінією товщиною 2s. На виді, де вісь гвинта проектується в точку, ця лінія розташовується під кутом 45° (див. рис. 3).

8.  Лінії переходу на складальних кресленнях вичерчують спрощено, заміняючи лекальні криві дугами кіл (див. рис. 4).

ЗОБРАЖЕННЯ ТИПОВИХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН ВИРОБУ

Чепцеві з'єднання

Чепцеві з'єднання створюють герметичність при ущільненні отворів, через які проходять частини механізмів, що рухаються – вали, штоки, тяги і т.п. Чепцеве ущільнення складається з кришки сальника чи втулки, набивання і кріпильних деталей (рис. 1 і 12).

Варіант 2

Варіант 1

В якості набивання вживають прядиво, азбестовий шнур, гранітове набивання у виді шнура і т.п. Набивання закладають у кільцевий простір чепцевої камери (див. рис. 2) і притискають кришкою сальника чи втулкою з конічним торцем. Набивання щільно прилягає до циліндричної поверхні вала чи штока. Щоб вона не продавлювалася через зазор між втулкою і штоком, закладають спеціальне кільце – грундбуксу.

По мірі стирання набивання ущільнюється втулкою сальника за допомогою натискної гайки (рис. 1 і 2). Для затягування кришки сальника (рис. 12, а) використовують шпильки чи закладні болти. Іноді натискну втулку сальника виготовляють у виді гайки-втулки (рис. 12, б).

Зображуючи чепцевий пристрій, застосовують деякі умовності:

а)  чепцеву кришку чи втулку зображують вставленою в чепцеву камеру тільки на 2-3 мм;

б)  у розрізах набивання або не показують, або заштриховують як неметалічні матеріали – "у клітку";