Складальне креслення, загальні відомості. Послідовність виконання складальних креслень, страница 4

Наприклад, складальне креслення кутового вентиля виконане у масштабі 1:2, а розріз А–А – у масштабі 1:1.

В окремих випадках варто застосовувати умовності графічного зображення. Так, товщину деталей, виконаних з тонкого матеріалу, розмір яких на кресленні менше 2 мм, допускається зображувати з відступом від масштабу, прийнятого для всього зображення, у бік збільшення, тобто показувати утрировано збільшеним.

Можна також графічно збільшувати різницю (але не більш 1 мм) у розмірах окремих деталей, якщо потрібно підкреслити необхідність наявності цієї різниці за конструктивними міркуваннями.

7-а ОПЕРАЦІЯ.    Вибрати формат аркуша згідно з ГОСТ 2.301-68

Найменший, але достатній для даного складального креслення стандартний розмір аркуша вибирається в залежності від а)  кількості намічених зображень (видів, розрізів, перерізів, виносних елементів);

б)  габаритних розмірів зображень (по висоті, довжині та ширині), включаючи величину переміщення рухомих частин;

в)  місця, необхідного для нанесення розмірів і номерів позицій складових частин виробу;

г)  розміру кутової специфікації, що на навчальних кресленнях можна поміщати на полі складального креслення над основним написом.

Формат можна вважати підібраним правильно, якщо дане креслення не можна виконати на листі меншого формату з урахуванням вищевикладених вимог.

8-а ОПЕРАЦІЯ.    На аркуші паперу провести границі обраного формату, нанести рамку, намітити основний напис і кутову специфікацію, не заповнюючи їх, і приступити до побудови намічених зображень виробу

При побудові зображень рекомендується дотримуватись визначеної послідовності.

Так, з огляду на габаритні розміри зображень і їхнє розташування (за планом компонування), потрібно насамперед розмістити основні зображення рівномірно на полі креслення, передбачивши місце для додаткових і місцевих видів, виносних елементів і перерізів, місце для нанесення розмірів і номерів позицій складових частин виробу.

Після цього варто нанести основні осьові лінії, що приймаються за базу відліку розмірів при побудові зображення, і приступити до побудови основних зображень даного виробу (тонкими суцільними лініями) з урахуванням намічених розмірів. Побудову рекомендується вести одночасно на всіх намічених зображеннях, починаючи з зображень найбільших основних деталей. Наприклад, у розглянутому складальному кресленні побудову зображень деталей варто вести в такій послідовності: корпус – кришка – сідло – клапан – шток – натискна втулка – натискна гайка – маховичок – кріпильні деталі. Клапани вентилів зображують у закритому положенні, пробки кранів зображують у відкритому положенні.

Потім будують необхідні додаткові та місцеві види, місцеві розрізи, виносні елементи, перерізи.

Якщо виріб містить елементи, що рухаються, які можуть займати положення, що змінюють його габарит, потрібно показати крайні положення цих елементів. У крайньому положенні елементи, що рухаються, показуються тільки контурними зображеннями, виконаними штрих-пунктирною тонкою лінією (див. рис. 1).

Допускається не показувати на складальних кресленнях фаски, зкруглення, проточки, виступи, поглиблення, накатки, ухили й інші дрібні елементи, а також зазори між різьбовим стрижнем і отвором, збіг різьблення і конусний кінець глухого отвору (рис. 3).

9-а ОПЕРАЦІЯ.    Провести виносні та розмірні лінії і нанести розміри

На складальних кресленнях проставляються наступні групи розмірів: габаритні, настановні, приєднувальні і довідкові.

Габаритні розміри – це найбільші розміри усього виробу по висоті, довжині і ширині. При наявності у виробі рухливих і виступаючих частин необхідно ще вказати габаритні розміри з урахуванням крайніх положень частин, що рухаються (кареток, рукояток, штоків і т.п.), і елементів виробу, що виступають за його габарит.