Вироби, що мають опорну поверхню (фланці, підстави, плити і т.д.) для установки та кріплення за місцем їхнього монтажу, звичайно розташовують так, щоб опорна поверхня займала горизонтальне положення.
5-а ОПЕРАЦІЯ. Намітити необхідну кількість зображень: видів, розрізів, перерізів, виносних елементів
Кількість зображень повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб дати повне представлення про конструкцію виробу, його роботу, взаємодію окремих частин, а також послідовність зборки і розбирання виробу з урахуванням умовних позначень і спрощень графічного зображення, установлених відповідними стандартами ЄСКД.
Наявність кожного виду, розрізу і перерізу завжди повинна бути обґрунтована хоча б однією з наступних умов: необхідністю виявлення форми (зовнішньої чи внутрішньої), поясненням взаємного розташування чи способів з'єднання складових частин виробу.
Наприклад, вид зліва (див. рис. 1) пояснює форму корпуса вентиля (як зовнішню, так і внутрішню), а також зовнішню форму кришки і натискної гайки. Вид зверху також подає додаткову інформацію про конструкцію корпуса.
Кількість зображень встановлюється в кожному окремому випадку індивідуально, у залежності від складності й особливостей конструкції зображуваного виробу. При цьому потрібно прагнути, щоб число основних видів було найменшим, застосовуючи з цією метою місцеві види, перерізи, місцеві розрізи, виносні елементи і накладені проекції, що дозволяють розкрити особливості конструкції виробу в окремому, іноді навіть вузькообмеженому місці.
Наприклад, наявність трьох основних видів у розглянутому випадку викликано складністю конструкції корпуса – основної деталі виробу. Характер кріплення клапана до штока пояснює розріз А–А.
Щоб не затемнювати креслення зайвими лініями і не допускати небажаної їх концентрації, дозволяється на видах, розрізах і перетинах зображувати тільки ті складові частини виробу, форму, взаємне розташування та способи з'єднання яких потрібно пояснити. У цих випадках над видом, розрізом чи перерізом потрібно дати відповідний напис, наприклад: "Деталі поз. 1, 13, 15 не показані" (рис. 1).
При необхідності можна давати зображення окремих деталей з написом, що пояснює, наприклад: Б (дет.поз.1).
Якщо у виробі мається кілька однакових складових частин, то допускається креслити за загальними правилами тільки одну зі складових частин, а інші зображувати спрощено чи умовно показувати їхнє розташування. Ніяких указівок про це на кресленні давати не треба.
Наприклад, на складальному кресленні кутового вентиля з'єднання кришки з корпусом здійснюється чотирма кріпильними комплектами "болт-шайба-гайка". Повністю цей комплект на кресленні можна показати один раз. Розташування інших кріпильних комплектів визначається по розташуванню отворів під них.
Намітивши кількість зображень, потрібно скласти план компонування складального креслення. Для цього на будь-якому папері треба показати намічені зображення у виді габаритних прямокутників. Це полегшить вибір формату і виконання креслення.
6-а ОПЕРАЦІЯ. Вибрати масштаб зображення
Масштаб зображення вибирається за ГОСТом 2.302-68 у залежності від величини і складності зображуваного виробу з тим розрахунком, щоб можна було виразно і повно показати конструкцію виробу. Великі вироби рекомендується креслити, як правило, у масштабі зменшення (1:2; 1:2,5 і т.д.), виробу середніх розмірів – у натуральну величину (1:1), а дрібні вироби – у масштабі збільшення (2:1; 2,5:1 і т.д.).
Не слід прагнути збільшувати масштаб зображення усього виробу тільки через те, що окремі дрібні деталі його чи навіть їхні елементи вимагають для повного виявлення своєї форми деякого збільшення зображення по відношенню до інших деталей. Форму окремих дрібних деталей чи їхніх елементів у таких випадках доцільно виявляти частковими видами, розрізами, перетинами чи виносними елементами, виконаними в збільшеному масштабі у порівнянні з основним масштабом креслення.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.