Ознайомлення з різними видами пристроїв до металорізальних верстатів. Складання завдання на проектування технологічної оснастки, страница 8

Пневмоприводами оснащуються:

1) стаціонарні пристосування, які встановлюють на столах верстатів фрезерних, свердлильних та інших;

20

2) обертаючі пристосування (патрони, оправки)

3) пристосування, які установлюються на ділильних столах при непереривній і позиційній обробці.

Переваги: відносна простота, невелика собівартість швидка дія, надійність, стабільність у роботі, нечутливість до змін температури навколишнього середовища, застосування відпрацьованого повітря для зсуву стружки.

Недоліки: великі габарити, тому що тиск повітря не більше 4…6 кг/см² невисокий к.к.д. і не забезпечення плавності ходу затискуючих елементів у роботі.

4.3 Гідравлічні приводи працюють при тиску масла до 160/м², що дозволяє зменшити габаритні розміри. Вони плавні, безшумні у роботі, мають малу інерцію спрацювання, високий к.к.д. (до 30%).

Гідравлічний привід складається з силового гідравлічного циліндра, насоса, бака, трубопроводів, апаратури управління і регулювання. Гідроциліндри бувають односторонньої і двосторонньої дії. Завдяки використовуванню вищого тиску рідини, в порівнянні з пневмоприводом, гідропривід при тих же зусиллях, що розвиваються, має менші габаритні розміри.

Недоліки: необхідність у наявності індивідуальної або групової насосної станції, зміна в’язкості масла у процесі роботи і  залежність від t-ри  навколишнього середовища.

4.4 Розрахунок  пневмоприводу,  гідроприводу односторонньої дії :

( рисунок 1). Визначають осьову силу на штоці приводу                                                           

Q = π/4·D²ρη – q           (1)

Рисунок 1 – Привод односторонньої  дії де  D - діаметр циліндра, м;

      р - тиск стиснутого повітря або масла, МПа;

η= 0,8...0,9 - коефіцієнт корисної дії циліндра;

q - сила опору зворотної пружини в кінці робочого хода поршня, Н (кГс), приймаємо від 5% при великих до 20% при малих діаметрах пневмоциліндра від сили Q на штоку пневмоциліндра в момент затиску деталі в пристосуванні.

21

3.5 Розрахунок пневмоприводу, гідроприводу  двохсторонньої дії (рисунок 2).

Штовхаюча сила

Qшт. = π/4·D²ρη;                           (2)

Тягнуча сила  

Qтяг. = π/4·(D² - d²) ρη             (3)

d - діаметр штока, м ;

або,   якщо прийняти, що   d = (0,2...0,4)D,

                                                               Qтяг. = (0,754…0,66)·D²ρη            (4)

Рисунок 2 – Привод двохсторонньої дії

4.6 Діафрагмові приводи  

Діафрагмовий пневматичний привід є камерою, розділеною еластичною діафрагмою на дві ізольовані  порожнини. При вступі стислого повітря в робочу порожнину камери діафрагма вигинається (деформується) і переміщає притиснутий до неї опорний диск з штоком.

Діафрагмові приводи, так само як і поршневі, можуть бути односторонньої і двосторонньої дії, стаціонарні і що обертаються.

В порівнянні з поршневими приводами діафрагмові мають наступні переваги:

1 у камер односторонньої дії відсутнє ущільнення і виключається витік повітря, а у камер двосторонньої дії вимагається тільки ущільнення штока;

2  виготовлення камер значно простіше і дешевше;

3  камери компактні і мають невелику вагу;

4  не вимагається мастила;

5  гумовотканинні діафрагми  пневмокамер довговічні і ремонт їх нескладний (до повного зносу вони витримують в середньому 600 000 включень, тоді як манжети поршневого приводу - приблизно 10 000 включень).

Основним недоліком діафрагмових приводів є відносно невеликий хід штока (до 35 - 40 мм), що обмежує їх застосування.

Крім того, на відміну від поршневих приводів, де зусилля на штоку залишається постійним на всій довжині ходу, зусилля у діафрагмового приводу у міру збільшення довжини ходу - зменшується, оскільки частина корисної потужності приводу витрачається на деформацію діафрагми (розтягування). Із збільшенням ходу зростає опір розтягуванню, а отже,   знижується зусилля на штоку.

22