Пневмоприводами оснащуються:
1) стаціонарні пристосування, які встановлюють на столах верстатів фрезерних, свердлильних та інших;
20
2) обертаючі пристосування (патрони, оправки)
3) пристосування, які установлюються на ділильних столах при непереривній і позиційній обробці.
Переваги: відносна простота, невелика собівартість швидка дія, надійність, стабільність у роботі, нечутливість до змін температури навколишнього середовища, застосування відпрацьованого повітря для зсуву стружки.
Недоліки: великі габарити, тому що тиск повітря не більше 4…6 кг/см2 невисокий к.к.д. і не забезпечення плавності ходу затискуючих елементів у роботі.
4.3 Гідравлічні приводи працюють при тиску масла до 160/м2, що дозволяє зменшити габаритні розміри. Вони плавні, безшумні у роботі, мають малу інерцію спрацювання, високий к.к.д. (до 30%).
Гідравлічний привід складається з силового гідравлічного циліндра, насоса, бака, трубопроводів, апаратури управління і регулювання. Гідроциліндри бувають односторонньої і двосторонньої дії. Завдяки використовуванню вищого тиску рідини, в порівнянні з пневмоприводом, гідропривід при тих же зусиллях, що розвиваються, має менші габаритні розміри.
Недоліки: необхідність у наявності індивідуальної або групової насосної станції, зміна в’язкості масла у процесі роботи і залежність від t-ри навколишнього середовища.
4.4 Розрахунок пневмоприводу, гідроприводу односторонньої дії :
( рисунок 1). Визначають осьову силу на штоці приводу
Q = π/4·D²ρη – q (1)
Рисунок 1 – Привод односторонньої дії де D - діаметр циліндра, м;
р - тиск стиснутого повітря або масла, МПа;
η= 0,8...0,9 - коефіцієнт корисної дії циліндра;
q - сила опору зворотної пружини в кінці робочого хода поршня, Н (кГс), приймаємо від 5% при великих до 20% при малих діаметрах пневмоциліндра від сили Q на штоку пневмоциліндра в момент затиску деталі в пристосуванні.
21
3.5 Розрахунок пневмоприводу, гідроприводу двохсторонньої дії (рисунок 2).
Штовхаюча сила
Qшт. = π/4·D²ρη; (2)
Тягнуча сила
Qтяг. = π/4·(D² - d²) ρη (3)
d - діаметр штока, м ;
або, якщо прийняти, що d = (0,2...0,4)D,
Qтяг. = (0,754…0,66)·D²ρη (4)
Рисунок 2 – Привод двохсторонньої дії
4.6 Діафрагмові приводи
Діафрагмовий пневматичний привід є камерою, розділеною еластичною діафрагмою на дві ізольовані порожнини. При вступі стислого повітря в робочу порожнину камери діафрагма вигинається (деформується) і переміщає притиснутий до неї опорний диск з штоком.
Діафрагмові приводи, так само як і поршневі, можуть бути односторонньої і двосторонньої дії, стаціонарні і що обертаються.
В порівнянні з поршневими приводами діафрагмові мають наступні переваги:
1 у камер односторонньої дії відсутнє ущільнення і виключається витік повітря, а у камер двосторонньої дії вимагається тільки ущільнення штока;
2 виготовлення камер значно простіше і дешевше;
3 камери компактні і мають невелику вагу;
4 не вимагається мастила;
5 гумовотканинні діафрагми пневмокамер довговічні і ремонт їх нескладний (до повного зносу вони витримують в середньому 600 000 включень, тоді як манжети поршневого приводу - приблизно 10 000 включень).
Основним недоліком діафрагмових приводів є відносно невеликий хід штока (до 35 - 40 мм), що обмежує їх застосування.
Крім того, на відміну від поршневих приводів, де зусилля на штоку залишається постійним на всій довжині ходу, зусилля у діафрагмового приводу у міру збільшення довжини ходу - зменшується, оскільки частина корисної потужності приводу витрачається на деформацію діафрагми (розтягування). Із збільшенням ходу зростає опір розтягуванню, а отже, знижується зусилля на штоку.
22
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.