Інші підприємства міського електротранспорту мають три місячну заборгованість з виплати заробітної плати, а на Краснодонському, Євпаторійському, Дніпродзержинському та Криворізькому підприємствах вона досягла шести місяців. Також більшість підприємств мають значну заборгованість з виплати за використану електроенергію.
Найбільш складний стан з фінансовим забезпеченням МЕТ в м. Дніпродзержинську, де фактична збитковість складає 2,5 млн.грн. (38% від затрат), Вінниці – 3,7 млн.грн. (25%), Луцьку – 0,7 млн.грн. (16%) і Севастополі – 1,3 млн.грн. (14%).
Тим не менш, відсутність засобів – не причина, а наслідок, перш за все, організаційно-правового стану, в якому знаходяться підприємства міського електротранспорту. Мова йде про невідповідність системи управління і відомчої підпорядкованості підприємств міського електротранспорту їх статусу. Обмеженість прав підприємств і їх власників (міськвиконкомів) відносно встановлення тарифів на проїзд і скасування пільг, які не забезпечені фінансуванням. Іншими словами, мова йде про невідповідність базису міськелектротранспорту соціально-економічному стану суспільства.
3. Технічні проблеми МЕТ та варіанти їх вирішення
3.1. Блукаючі струми рейкового електричного транспорту
Сьогодні в багатьох містах України є по два-три види електрифікованого рейкового транспорту, що викликає необхідність зменшення блукаючих струмів та захисту металевих підземних споруд від електрохімічної корозії.
Блукаючі струми – це постійні електричні струми, які відгалужуються у землю від рейок електропоїздів і трамваїв. Під їх впливом відбуваються корозія і швидке руйнування підземних металевих споруд, які не використовуються як провідники струму (оболонки кабелів, чавунні, стальні труби і т.п.).
Питання захисту підземних споруджень від блукаючих струмів не можуть ефективно зважитися без знання та обліку принципів будівництва систем електропостачання рейкового транспорту, характерних рис їхніх режимів роботи.
Захист металевих споруд від електроерозії блукаючими струмами досягається обмеженням витоку тягових струмів, ізоляцією металевих конструкцій і застосування різних способів приведення споруджень і пристроїв у нейтральний стан стосовно навколишнього електролітичного середовища(електричний дренаж, катодний і протекторний захист, використання фільтрів та ін.)
З розвитком ліній метрополітенів і збільшенням перевезень пасажирів зростають тягові навантаження. Зниження тягового струму можливо при впровадженні нового полегшеного рухомого складу з двигунами меншої потужності, підвищенні напруги в тяговій мережі, зменшенні відстаней між підстанціями. Що стосується тягових двигунів, то, виходячи з вимог щодо поліпшення динамічних показників рухомого складу, є тенденція до збільшення їхньої потужності. Питання підвищення напруги в тяговій мережі для діючих ліній підлягає додатково опрацювання. Великий ефект зі зниження потенціалів ходових рейок дає зменшення відстаней між тяговими підстанціями, особливо при децентралізованому електропостачанні. Наприклад, скорочення відстані в 1,5-2 рази приводить до зменшення струму утікання в 3-5 разів.
Ще один важливий фактор появи блукаючих струмів - спадання напруги рейок. Її істотне зниження досягається з’єднанням рейок різних шляхів міжрейковими перемичками.
Взагалі, значно зменшити величину блукаючих струмів можливо завдяки специфічним засобам, таким як електричний дренаж, відсмоктувальні фідери, катодний захист. Але розглядаючи глобально галузь МЕТ, це досягається шляхом вибору оптимальної системи електропостачання тягової мережі.
3.2. Питання енергозбереження на МЕТ
Проблема енергозбереження на МЕТ стоїть особливо гостро. Це пояснюється рядом причин, серед яких: ріст цін на енергоресурси, знос основних фондів підприємств МЕТ, поганий стан шляхового господарства, контактної мережі, невисокий рівень професіоналізму водіїв, на підприємствах не налагоджений облік витрат електроенергії і погано встановлено планування питомих показників витрат електроенергії.
Можливі три напрямки зниження витрат електроенергії на тягу електричного рухомого складу (РС):
а) конструктивне – зниження ваги тари вагонів, застосування тиристорно-імпульсного регулювання тяги, рекуперативне гальмування, підвищення КПД електрорухомого складу;
б) технологічне – контроль технічного стану електротягової одиниці, розробка і реалізація раціональних режимів руху;
в) організаційне – нормування витрат енергії, стимулювання матеріальної зацікавленості водіїв у виконанні норми.
У порівнянні з конструкційними змінами технологічні та організаційні напрямки вимагають менших витрат на реалізацію.
Один із основних напрямків зниження рівня питомих витрат електроенергії на МЕТ – це розробка і впровадження режимних карт (РК) раціональних режимів експлуатації електричного РС. Відомі методи розрахунку РК застарілі, мають недоліки, що призводять до помилок. Тому розроблена більш точна методика, складена в результаті багатоваріантних тягових розрахунків на ЕОМ і заснована на реальних умовах експлуатації.
Методика підтверджується по двох напрямках. Перший – аналіз накопичуваного статистичного матеріалу по витратам електроенергії у розрізі по водіям і моделям трамваїв у різних умовах експлуатації на підприємствах МЕТ різних міст. Другий – лабораторні випробування з використанням високоточних приборів виміру. З отриманими параметрами руху РС звіряються: швидкість розгону, ходова швидкість, час руху, витрати електроенергії, - для ділянки, перегону і маршруту в цілому. Розрахунок і реалізація раціональних режимів ведення одиниць електротранспорту збільшує ресурс тягових двигунів, гальмівних колодок і приносить 3-20% економії електроенергії.
Для ефективного впровадження на підприємствах МЕТ раціональних по критерію електроспоживання режимів руху тягових одиниць необхідно організувати систему контролю витрат електроенергії. Така система повинна дозволити диференційовано визначити витрати енергії окремих тягових одиниць. Цього можна досягнути встановленням на рухомих одиницях регістраторів витрат електроенергії, так званих вузлів технічного обліку.
Із введенням РК та лічильників витрат електроенергії пов’язана робота по встановленню питомих норм. Введення системи норм витрат дозволяє:
· проводити планування витрат електроенергії підприємств МЕТ;
· виявляти джерела марнотратних витрат енергоресурсів;
· вводити систему матеріальної винагороди водіїв за економію.
У конструкційному напрямку варто підкреслити впровадження мікропроцесорного управління та застосування бортових ЕОМ, що давно реалізовані за кордоном. Бортова ЕОМ, зокрема дозволяє запрограмувати режими руху тягової одиниці, ефективно керувати системою рекуперації, знизити втрати при боксуванні. Впровадження тягових асинхронних двигунів на РС МЕТ підвищує надійність електроприводу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.