Стосовно ж розвитку іпотечного кредитування в Україні, то воно суттєво не відрізнявся від інших країн Європи. Сама іпотека з'явилася ще в 17 ст. і мала здебільшого договірні основи за рахунок відсутності відповідної законодавчої бази. Безпосереднім же початком функціонування іпотечного ринку України вважається 19 століття, коли після селянської реформи 1861 р. царський уряд підготував до публікації Положення про міські громадські банки (1862 р.). Через 10 років почав діяти загальнодержавний закон про порядок відкриття кредитних установ земствами (17.05.1872р.) та Загальні правила про порядок заснування кредитних установ приватними особами (31.05.1872р.) [ Андріїшина Н.С, с. 8 ]
Паралельно відбувався і розвиток та відкриття банківських установ. Тоді у 1864 р. були засновані спеціалізовані іпотечні банки у Херсоні та Одесі, у 1871 р. з’явився Харківський земельний банк, у 1872 р. – Полтавський земельний банк. В 1866 році відкривається в Петербурзі Товариство взаємного поземельного кредиту, яке за мету своєї роботи ставило матеріальну допомогу середнім та великим землевласникам.
Наприкінці 1880 року на території України починають функціонувати великі банки Російської імперії — Дворянський та Селянський поземельні бaнки. Перший був відкритий в допомогу дворянам. Останній - селянам. Він надавав іпотечні довгострокові кредити під їх земельні ділянки, а також купував та продавав земельну власність. Їх роль достатня велика, особливо в період столипинських реформ. Саме в цей час за рахунок накопиченого фонду цих банків стало прийнятним формування великих хуторів, невеличких сіл та ін.
Безпосередній ж розвиток іпотеки відбувався лише до революції в 1917 р., оскільки політична направленість того часу скасовувала всі передумови для успішного функціонування іпотечної системи: відсутність приватної власності як на землю, так і на інше нерухоме майно; відміна розподілу майна на рухоме і не рухоме майно, принцип рівності всього населення за майновим характером, неможливість дії усіх комерційних банків в державі та ін.
І лише з набуттям незалежності в 1991 році та подолання всіх кризових явищ, з початком 21 століття український ринок іпотечного кредитування вийшов на новий рівень свого розвитку.
Дослідження стосовно сутності іпотеки на сучасному етапі розвитку світової економіки в різних джерелах інформації, надали змогу стверджувати, що існує багато визначень цього поняття, але їх зміст приблизно тотожній (табл. 1.1)
Таблиця 1.1
Визначення сутності поняття “іпотека”
Автор/джерело |
Визначення |
1 |
2 |
Внукова Н. М., Бажанов О.Є. |
Іпотека — це застава підприємства, споруди, будинку, будівлі чи іншого об'єкта, безпосередньо пов'язаного з землею, разом з земельною ділянкою або правом користування нею[В1, с. 14]. |
Євтух А. |
Іпотека — це механізм, що забезпечує переміщення вартості з метою отримання прибутку і досягнення соціального ефекту на основі довгострокового кредитування під заставу нерухомості, яка залишається у користуванні заставодавця або третьої особи [Є1, с. 14]. |
Райзберг Б.А |
Ипотека — залог недвижимого имущества, главным образом земли и строений, с целью получения ипотечной ссуды [ Р2 ]. |
Любунь О.С, Кірєєв О.І., Денисенко О.П. |
Іпотека представляє собою взаємопоєднані між собою категорії: - грошові зобов'язання, забезпечені заставою нерухомості, землі, окремих об'єктів рухомого майна, майнових прав, емісійних цінних паперів, а також інших іпотечних боргових зобовязань; |
Продовження таблиці 1.1
1 |
2 |
- застава- передача позичальником кредитору заставної, при якій позичальник залишається власником заставленого майна, а також має право на користування ним та отримання доходів з цього майна; - іпотечний кредит[І1, с. 16]. |
|
… |
… |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.