Бойова готовність підрозділів та частин, страница 5

14. План  технічного  забезпечення  частини (карта);

15. План  протиповітряної  оборони (карта);

16. Перелік  основних  заходів  по  відмобілізованню  та  приведенню  частини  у  бойову  готовність;

17. План  взаємодії  з  комплектуючими  військкоматами (карта);

18. Розрахунок  на  доукомплектування  частини.

                    Величезний  обсяг  роботи  по  приведенню  підрозділів  та  частини  у  бойову  готовність  вимагає від  кожного  військовослужбовця  чіткого  знання  своїх  обов¢язків  з  оголошенням  тривоги.

             питання № 3 : «Дії  військовослужбовця  згідно бойового розрахунку підрозділу. Екіпіровка військовослужбовця та порядок виходу особового складу до парку, сховищ та пункту збору.

          З  метою  забезпечення  організованих  і  злагоджених  дій  особового  складу  після  оголошення  тривоги  у  кожному  підрозділі  складається  бойовий  розрахунок (додаток №1).  Бойовий  розрахунок, це  документ, в  якому  розписані  дії  кожного  військовослужбовця  на  весь  період  відмобілізування,  з  моменту  оголошення  тривоги  до  закінчення  мобілізації.  В  ньому  розподіляється  особовий  склад  по  командам,  визначається  кому,коли  і  де  бути,  що  робити,  куди  з¢явитись  після  виконання  задачі.

             Бойовий  розрахунок   зберігається  разом  з  іменним  списком  для  проведення  вечірніх  повірок.  Він  оголошується  особовому  складу  і  кожен  день  уточнюється  під  час  проведення  вечірніх  повірок. Черговий  підрозділу  перевіряє  знання  особовим  складом  своїх  дій   та  узгоджує  свій  бойовий  розрахунок  з  бойовим  розрахунком  частин  у  чергового  по  частині.

        Важливе  значення  має  знання  своїх  обов¢язків  під  час  відмобілізування  та  приведення  у  бойову  готовність  командирами  підрозділів.

         Командири  підрозділів  зобов¢язані:

n твердо  знати  порядок  і  послідовність  виконання  мобілізаційних  заходів  та  уміло  керувати  відмобілізуванням  та  приведенням  у  бойову  готовність  підлеглих  підрозділів;

n вчити  особовий  склад  кадру  практичним  діям  по  виконанню  мобілізаційних  заходів; 

n приймати  участь  у  призначенні на  штатні  посади  воєнного  часу  приписаного  із  запасу  особового  складу, систематично  вивчати  і  знати  його  моральні  та  ділові  якості;

n організовувати  та  проводити бойове  злагодження  розрахунків,  екіпажів,  підрозділів  у  штатній   організації  воєнного  часу  і  проводити  заняття  з  приписним   складом ;

n розробляти  під  керівництвом  начальника  штабу  мобілізаційні  документи  за  підлеглі  підрозділи;

n утримувати  у  постійній  бойовій  готовності  до  бойового  застосування  озброєння  і  техніку,  яка  знаходиться  на  поточному  забезпеченні   та  довгому  зберіганні у  підрозділі;

n перевіряти  технічний  стан  техніки,  яка  призначена  на  комплектацію   з  народного  господарства.

Обов¢язки  солдата  по  підтримці  постійної  бойової  готовності  викладені  у  загальновійськових  статутах   ст.83-84, 241-246 (СВС);     БССВ ч.3  ст.ст.25-35

         питання № 4:  Об¢єм і  послідовність виконання  робіт для  приведення  бойової  техніки  та  озброєння  в  бойову готовність.

Дуже  важливе  значення  для  приведення  частини та  підрозділу  в бойову  готовність має  готовність  командирів  всіх  ступенів організувати  роботи  з відмобілізування,  розгортання та  підготовки  особового  складу  і  техніки  до  бою.  Офіцери  запасу  повинні  добре  знати  об¢єм  та  послідовність  своєї  роботи  з  оголошенням  збору  або  тривоги.

           З  отриманням  сигналу  «Збір» командир  зобов¢язаний:

1. прибути в частину;

2. отримати  особисту  зброю  та  індивідуальні засоби захисту;

3. отримати  задачу  у  командира  роти;

4. організувати  роботи  згідно  з  бойовим  розрахунком;

5. узгодити  з  командиром  час  та місце  отримання  зброї, боєприпасів  та інших  матеріально-технічних  засобів;

6. узгодити  документи  бойового  злагодження (розклад  занять, місце  та  час  проведення  стрільб ,навчань  та ін..

7. перевірити хід  виконання  особовим  складом  робіт  по  зняттю  техніки  та  озброєння  зі  зберігання.

8. у  визначені строки  доповідати  командиру  про  виконання  заходів,  передбачених  планом  відмобілізування.

              Після  отримання  сигналу  «бойова  тривога»  командир  взводу  виконує заходи,  передбачені  з  оголошенням  сигналу  «збір»  і  крім  того:

1. вивести  в район  зосередження  бойову  та  іншу  техніку;

2. прийняти особовий  склад  запасу,  розподілити  його  згідно  штатно-посадового  призначення.

3. довести  до  особового  складу  бойові  сигнали,  заходи  маскування;

4. організувати  обладнання  району  зосередження  у  інженерному  відношенні;

5. організувати  заняття  з  бойового  злагодження,  згідно  з  розкладом;

6. перевірити  готовність  взводу до виконання бойових  задач.

                                       ЗАКЛЮЧНА  ЧАСТИНА

Бойова  готовність - поняття  ємке   і  конкретне.  Надбавши  загальнодержавного  значення,  вона  є  стратегічною  категорією,  яка  охоплює  всі  напрямки  діяльності  військ.

У  бойовій  готовності,  як  у  фокусі, зосереджені  величезні  зусилля  і  матеріальні  витрати  народу  на  оснащення  армії, бойова  виучка,  дисципліна  і  свідомість  всіх  військовослужбовців,  мистецтво  командного  складу  в  управлінні  військами  та  інше.

Характер  бойової  готовності  і  вимоги  до  неї  не  залишаються  постійними,  роз  і  на  завжди  даними.  Вони змінюються  в  залежності  від  кількості,  якості  і  стану  озброєння,  рівня  польової  виучки  військ,  їх  морально-політичної  і  психологічної  стійкості,  фізичної  тренованості,  а  також  задач, що  стоять  перед  Збройними   Силами  і  можливих  способів  розв¢язування  війни.

Начальник навчальної частини підполковник                        В.О.Палагеша

Бойова готовність,  у  кінцевому  підсумку,  венець  бойової  майстерності  військ  у  мирний  час  і  ключ  до  перемоги  на  війні.