Психологія управління людськими ресурсами. Психологічні особливості освіти, навчання та формування управлінських кадрів

Перевагу у зв’язку з цим надають аналізу ситуацій, навчанню в діяльності, комплексним програмам.

Засвоєння теорії управління, оволодіння спеціальними вміннями та навичками триває протягом усього управлінського шляху, що свідчить про єдність навчальної та управлінської діяльності.

7.3 Психологічне консультування в організації

Управлінська діяльність вимагає не тільки акумуляції інтелектуального, вольового, емоційного потенціалу, а й високого рівня управлінської культури керівника.

Психологічна культура – комплекс елементів психологічної компетентності, що обслуговують управлінську практику й забезпечують застосування найефективніших методів роботи.

Є думка, що психологічна культура  це колективне програмування людського розуму, механізм, який допомагає жити у своєму середовищі й зберігати цілісність при взаємодії з іншими спільнотами.

Психологічне консультування керівників та персоналу організації відіграє важливу роль у психологічному забезпеченні управлінського процесу.

Консультування – спеціально організований процес спілкування психолого-консультанта з керівником, групою службовців, спрямований на розгортання та просування можливих для них змін у певний період.

Управлінське консультування – системна допомога організаціям, управлінським кадрам у вдосконаленні практики управління, підвищення ефективності діяльності організації.

Управлінське консультування використовують у таких сферах:

§  Консультування із загальних питань менеджменту (визначення стратегії та основних етапів розвитку організації, формування організаційної культури тощо);

§  Консультування з питань управління фінансовою діяльністю організації;

§  Консультування з проблем маркетингу;

§  Консультування з проблем управління людськими ресурсами та їх розвитку – психолого-управлінське консультування.

Психолого-управлінське консультування реалізує свої послуги керівникам щодо планування людських ресурсів; кар’єри керівників; комплектування штату; розвитку кадрового потенціалу; пошуку працівників на кервіні посади тощо.

Психолого-управлінське консультування несе найбільше “психологічне навантаження”, маючи основним об’єктом аналізу та впливу конкретних людей з їх індивідуально-психологічними особливостями, що так чи інакше впливають на ефективність управління. Здійснюють його, як правило, психологи-консультанти.

До основних завдань психолого-управлінського консультування належать:

1.  психодіагностика особистісно-професфйних якостей та емоційного стану менеджерів;

2.  корекція міжособістісних обмежень керівників;

3.  психотерапевтична робота з метою усунення стресових станів, нервово-психічних розладів управлінців;

4.  діагностичне оцінювання соціально-психологічного клімату  в організації та інформування про це керівників;

5.  організація і проведення трененгів, семінарів, конференцій та інших навчальних заходів, спрямованих на підвищення рівня психологічної культури в організації;

6.  консультування під час переговорного процесу;

7.  сприяння керівництву в раціональному формуванні персоналу, розподілі функцій між працівниками;

8.  розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення діяльності організації та її співробітників.

Таким чином, можна стверджувати, що психолого-управлінське консультування є важливим чинником удосконалення змісту управлінської діяльності, при умові активного використання менеджерами рекомендацій психологів-консультантів (звісна річь, в рамках здорового глузду!!!).

7.4 Психологічна служба в організації

Донедавна в Україні психологічні служби на виробництвах були мало поширені, а ті, що функціонували, не мали особої змоги впливати на стан справ. Дещо пожвавилася їх робота наприкінці ХХ – початку ХХІ ст., але вона ще не відповідає реальним суспільним потребам. Тому створення служб психологічної допомоги та ефективне управління їхньою діяльністю – нагальна вимога часу й одне з важливих завдань керівників. Існування психологічної служби в великій установі – очевидна необхідність, в невеликій – питання престижу та іміджу організації.

Кожен тип організації повинен мати  відповідну його особливостям службу, здатну регулювати психологічними засобами характерний для неї цикл діяльності та людський чинник. Тому психологічні служби заводу, установи чи торговельного закладу, маючи багато спільного, відрізняються структурою і змістом роботи.

До основних функцій психологічної служби можна віднести:

1.  інформаційну

2.  консультативну

3.  регулятивну

4.  діагностичну

5.  навчальну

6.  пропагандистську

7.  профілактичну

8.  коригувальну

У структурі організації психологічна служба має підпорядковуватися