Вдосконалення менеджменту підприємств системи життєзабезпечення міст. Наукова новизна науково-дослідної роботи

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ  СИСТЕМИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСТ

Етапи: 1. Теоретико-методологічне обґрунтування. Збір і аналіз необхідного статистичного матеріалу. Аналіз існуючої законодавчої й нормативної бази. Постановка завдання.

2. Аналіз існуючого стану проблеми. Аналіз практики й результатів роботи підприємств системи життєзабезпечення міст. Визначення основних напрямків удосконалювання менеджменту. Моделювання. Розробка методології.

3. Впровадження результатів - проведення економічного експерименту на одному з підприємств системи життєзабезпечення міст.         

Ціль роботи: розвиток теоретичних основ і методичних положень комплексного аналізу й оцінки діючого менеджменту підприємств, використання їх у методах керування системами життєзабезпечення міст.

Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні основні завдання:

- розвиток теорії й методології дослідження менеджменту підприємств системи життєзабезпечення міст;

- виявлення й аналіз основних передумов, що визначають стабільність економічних систем життєзабезпечення міст;

- розробка моделей для формування механізмів стійкого розвитку / функціонування систем життєзабезпечення міст і проведення експериментальних розрахунків, що підтверджують їхня ефективність;

- розробка науково-методичного інструментарію для побудови стійких індикативних планів у взаємодії зі співтовариством галузей і регіонів.

Об'єкт дослідження – системи життєзабезпечення міст як представники галузевих економічних систем.

Предмет дослідження – менеджмент підприємств системи життєзабезпечення міст, функціонування відповідних регіональних ринків товарів, робіт і послуг.

Методологічною базою дослідження є системний підхід, системний аналіз і методи економіко-математичного моделювання, що одержали розвиток у працях кафедри.

Наукова новизна науково-дослідної роботи повинна укладається в розробці комплексного підходу до дослідження економічної стабільності підприємств системи життєзабезпечення міст і обґрунтуванні управлінських механізмів (менеджменту).

Наукова новизна конкретизується в:

·  пропозиції визначення економічної стабільності підприємств системи життєзабезпечення міст і рекомендації показників для виміру даної властивості;

·  кількісної оцінки впливу на економічну стабільність об'єктів керованої системи;

·  розробці практично реалізованих підходів до побудови планів економічних систем, що містять у собі можливості адаптації на мінливі внутрішні й зовнішні умови їхнього функціонування;

·  пропозиції моделей для управлінських механізмів по забезпеченню стабільності систем, що включають: організацію планування ремонтів устаткування підприємств, систему формування інвестиційної програми й інвестиційного портфеля підприємств, хеджування ризиків за допомогою термінових (насамперед опціонних) контрактів, стабілізацію відповідних регіональних ринків товарів, робіт і послуг,   утворення асоціативних організаційних структур керування;

·  розробці моделей для дослідження ефективності асоціативного співтовариства галузей і регіонів за участю підприємств системи життєзабезпечення міст;

·  апробації пропонованих моделей і методів на реальних об'єктах і системах життєзабезпечення міст.

Практична цінність і реалізація результатів дослідження.     Запропоновані методологічні й методичні розробки повинні бути реалізовані й використані для підвищенні обґрунтованості і якості процедур прийняття рішень при керуванні різними підприємствами системи життєзабезпечення міст.

Замовниками результатів дослідження повинні виступати:

- топ-менеджмент підприємств системи життєзабезпечення міст;

- керівники й фахівці виконавчих комітетів;

-  депутати органів місцевого самоврядування.

Ризики впровадження результатів дослідження укладаються в:

- незадовільний фінансовий стан більшості підприємств системи життєзабезпечення міст;

- накопичених за останні роки сумах заборгованості місцевих бюджетів перед постачальниками енергоносіїв і палива;

- хронічному недофінансуванні місцевих бюджетів і, як слідство відсутність коштів на капремонт, реновацію й розвиток основних фондів;

- дефіцит коштів у місцевих бюджетах, необхідних на закупівлю палива;

- систематичне підвищення тарифів на енергоносії протягом бюджетного року, не враховане в місцевих бюджетах;

- відмова держбюджету від компенсації різниці тарифів і собівартості товарів, робіт і послуг, реалізованих населенню;

- неможливість одержання кредитів на прийнятних умовах та ін.